Коли Ліне прокинулася, у спальні було зовсім світло. Забула звечора опустити жалюзі. Небо надворі низько нависало над землею, темно-сірі хмари пучнявіли дощем.
Вона потягнулася по телефон на нічному столику й висмикнула з нього зарядку. 07.45. Ніяких повідомлень. Онлайн-газети не пропонували нічого нового. Статті з різноманітними заголовками й переважно схожим змістом. Усі повторювали розповідь про втечу Тома Керра й подавали її як промах поліції. Фотографії батька на імпровізованій прес-конференції в Ефтанзі служили ілюстраціями до текстів.
Тільки TV2 пощастило взяти коментар у Клеса Танке. Адвокат був небагатослівний. Лише підтвердив, що йому повідомили про смерть клієнта, і утримався від здогадів на цю тему. Статтю супроводжував фото-стопкадр з відео Ліне без зазначення, кому належить копірайт. Не згадали ні її, ні поліцію.
На поспіхом зібраній пізно ввечері прес-конференції Ідар Семмельман не сказав нічого нового.
За актуальної організації слідства йому відводилася роль речника, який повідомляв про поточні події. Якби справу розкрили, Семмельман став би героєм. Водночас він був, мабуть, змушений негативно висловлюватися про попередні заходи поліції у підготовці проведення слідчого експерименту, тим самим кидаючи тінь на батька.
Конкретно на цей момент усі події здавалися якимись нереальними, не давали повної картини. А невідомість щодо долі Марен Доккен сіяла в душі тривогу.
Ліне відкинула ковдру й сіла на ліжку. Спробувала витіснити думки про те, що могли вчинити з Марен і яких мук вона могла зазнати. Поквапилася у ванну. Довго стояла під душем. Намагалася зосередитись на роботі. Нічого ж не змінилося… Її функція — й надалі висвітлювати розвиток подій. Різниця лише в тому, що вона ще не скоро зможе оприлюднити свої матеріали.
Доведеться спробувати розговорити Клеса Танке, подумала Ліне. Він просто зобов’язаний дати інтерв’ю. Після смерті його клієнта Танке єдиний, хто може хоч щось розповісти про нього.
Вода почала студеніти. Вона виключила душ, обгорнулася рушником, пов’язавши його під пахвами, і пішла на кухню. Сіла за стіл, знайшла телефон адвокатської контори Клеса Танке. Виклик відразу переадресувався на автовідповідач. Ліне згадала, що сьогодні субота і контора зачинена. Автовідповідач порадив зателефонувати на номер чергового юриста.
В інтернеті не було прямих номерів адвокатів. Але можна попросити в батька чи Стіллера. Натомість написала і-мейл, де коротко розповіла про суть документального проекту й попросила про неформальну зустріч. Вона не розраховувала на те, що адвокат відразу захоче з нею побачитися. Надто великим був натиск преси. Але перше звертання могло полегшити комунікацію згодом.
Ліне зняла рушник, пішла вдягнутися. Пискнула смс-ка в телефоні. Від Софії. Софія запитувала, чи не могла б Ліне припильнувати обох дівчаток, доки вона відлучиться у справах.
Ліне такий варіант зовсім не пасував. Треба було зосередитися й подумати. Але відмовити вона теж не могла.