Сила природи

День 4. Ранок неділі

Місяць зайшов за хмару, й Аліса, завертаючи за ріг колиби, поринула в темряву.

З того боку галявини хтось вийшов з-за стіни евкаліптів, застібаючи штани. Слабкий запах гарячої сечі, пролитої на холодну землю. Котра година? Майже пів на п’яту, засвідчили осяйні цифри на годиннику. Короткий погляд на колибу — біля неї не було жодного руху.

— Чорт.

Людина, повагавшись, пригнулася й обійшла колибу збоку. Хмари розступилися, й довга трава на порожній галявині засяяла сріблом. Стіна дерев стояла непорушно. Аліса вже зникла з очей.