— Швидше, швидше там! Ідете, як на параді. За булочками бігаєте швидко, то можна й тут підбігти.
— Что ви хатітє етим сказать? Что у нас прадуктов не хватает, да?
— Та йди до курви-матері. В тебе розуму не хватає.
— Ви нє грубіте. Агітацію развєлі в трамвае да єщє грубіянством занялісь. Ви прайдьотє са мной.
— Та йди туди, звідки ти вирвався, заволоко. Минувся вже ваш сабаш, як за слово та за колосок давали по десять років каторги.
— Вот теперь я вас нє упущу, пайдьомтє са мной… Астарожнєй, гражданка, ви же мнє на мазоль наступілі!
— Вибачте.
— Ей, ей, как ви ідьотє? Ви же мнє шляпу сбросілі…
— Перепрошую.
— Ґдє же мая шляпа?
— Он там, покотилась під лавку.
— А ви не ухадітє. Ви пайдьотє са мной.
— Поведи туди свого батька лисого.
— Ей, кандуктор! Что же ви закрилі двєрь, мнє здєсь вихадіть нада. Ви слишітє, кандуктор?!
— Що таке? Я не маю часу бавитися з вами тут. Скоро буде друга зупинка.