Сьогодні ввечері Раян теж не працює. Більшу частину дня він допомагав шукати Ейвері, а тепер засів у своїй кімнаті. Більшість його друзів роз’їхались по університетах. Але не він. Якби ж і він міг поїхати.
Він думає про те, що сталось між його батьками на кухні. Здається, батько мало не знущався з матері, коли говорив про доктора Вулера. Це було дивно. Те, як він на неї дивився, ніби хотів зробити їй боляче. Навіщо йому це? Це не дає йому спокою, наче хворий зуб. Єдина причина, що спадає Раяну на думку — це те, що батько думає, ніби між доктором Вулером і його мамою щось є. Щось більше, ніж просто робота в одній лікарні. Це його засмучує.
Але це пояснює те, як мати поводиться, відколи зникла Ейвері Вулер.
Ал Бланшар дивиться із дружиною одинадцятигодинні новини у вітальні. Зазвичай він цього не робить так пізно, але сьогодні не хоче нічого пропустити. Він і далі крадькома поглядає на Нору, яка втислась у диван і свідомо його ігнорує. Здається, вона не рада, що він тут. Між ними виникла відкрита ворожість, що значно відрізняється від звичної байдужості. Їй не сподобалося те, що він сказав про батька зниклої дівчинки. Та воно й не дивно.
Він знає, хто для неї Вільям Вулер. Розуміє, що чекав цього все своє подружнє життя. Вона така вродлива. Він не міг повірити своєму щастю, коли вона за нього вийшла. Треба було приділяти їй більше уваги, не сприймати як належне. Потрібно було щось робити з її невгамовністю, перш ніж вона знайшла коханця й перетнула межу. Він майже певен, що Вулер був у неї один, і що все почалось минулого літа. До того вона була хорошою дружиною. Хорошою дружиною і матір’ю. Він же завжди був їй вірний. Навіть не дивився на інших жінок. З них двох саме у неї почалась криза середнього віку. Можливо, вона боялась, що втрачає молодість і привабливість. Якби таке почалось у нього, він би просто придбав спортивне авто. Який у жінок еквівалент до цього? Звісно ж, не всі заводять романи, коли відчувають, що молодість минає, а краса тьмянішає. Це просто йому так «пощастило», гірко думає він.
Треба було минулого літа повезти її в Європу. Навесні вона була нещасна, пригнічена. У них тоді був непростий період. А потім вона почала волонтерити в лікарні й поступово повеселішала. Іноді він бачив, як вона роздивляється себе в дзеркалі, випрямляє плечі, підіймає підборіддя. У спортзал вона ходила завжди, але тоді придбала новий макіяж та одяг, щоб носити в лікарню. Почала частіше сміятись, наспівувати, коли мила посуд. Спершу він радів, що зекономив на Європі. Зрештою, він не любить подорожувати. Який же він дурень. А тепер вона закохана в іншого. В того, хто, на думку поліції, вбив власну дитину. І він цим насолоджується. Йому приємно бачити, як вона страждає. Це ж покарання, чи не так? За те, що вона робила.
Коли в неділю вони йдуть у церкву й він сідає поруч із нею, то вже не слухає проповідь. Він гадає, про що вона думає. Може, про свого коханця? Про те, що вони роблять у тому мотелі? Чи просить вона Господа про прощення? Чи взагалі відчуває провину за свій гріх?
Він гадає, чи вона теж уявляє плотські втіхи, що відбуваються в номері мотелю. Потім оглядає церкву. Цікаво, скільки з присутніх жінок зраджують своїм чоловікам, і скільки чоловіків зраджують дружинам, при цьому щонеділі з’являючись у церкві. Він знав, що гріх скрізь. Але ніколи не думав, що той буде в його власному домі.
Правда в тому, що всі ці тижні Ал боявся їй щось сказати, адже в чому його дружина має рацію, так це в тому, що він боягуз. Він боявся, що вона на нього подивиться й холоднокровно вирішить, що краще з ним розлучитись. Їм би довелось жити окремо й ділити опіку над дітьми. Вона б і далі зустрічалась із Вільямом Вулером, не переймаючись через нього. Мабуть, тоді вона була б щасливішою.
Але тепер Вулер, можливо, сяде за ґрати за вбивство. Як би це було чудово. Алу шкода бідолашну дівчинку, але якщо таке вже мало статись, він радий, що сталось із Вільямом Вулером. А Нора засвоїть важливий урок. Ціна гріха — смерть. Якщо чоловік, у якого вона вирішила закохатись, убивця, навряд вона ще колись зраджуватиме.
Диктор починає розповідати про зникнення Ейвері Вулер, і Ал зосереджується на новинах. Показують кадри, де Вільям Вулер виходить із поліцейського відділка й на нього одразу кидаються репортери. Він
шокований, виснажений. Потім журналістка, яка веде пряме включення біля відділка, каже, що з’явився свідок, котрий бачив, як авто доктора Вільяма Вулера напередодні заїжджало в його гараж приблизно о четвертій годині.
Ал здивований. Це щось нове. Раніше ЗМІ нічого не казали про те, що вчора вдень Вулер був удома. Всі думали, що Ейвері зникла дорогою зі школи. Якщо хтось дійсно бачив Вулера біля будинку, це все змінює. Мабуть, він приховав це від поліції, але вони все з’ясували. Можливо, тому вони й розглядали дім як місце злочину.
Він зиркає на дружину. Вона зблідла й незворушно дивиться в телевізор. Йому майже шкода її. Мабуть, тяжко усвідомлювати, що ти спала з убивцею. Що ти закохалась у монстра.
Нора дивиться на екран не кліпаючи. Їй раптом стало так холодно, ніби з кімнати викачали все тепло. Це не може бути правдою. Те, що Вільям був удома того дня. Якщо це так, чому він одразу не розповів? Що відбувається? Вільям не міг нашкодити своїй доньці. Принаймні не той Вільям, якого вона знає.
Вона стисла долоні докупи й мовчки панікує. Вона не хоче, щоб Ал бачив, як її це засмучує. Тепер вона майже певна, що він знає чи принаймні підозрює про них із Вільямом. Поліція знайде телефон. Вони можуть будь-якої мить постукати в двері, щоб із нею поговорити. Тоді Ал дізнається про все. Ніколи, навіть у своїх найстрашніших кошмарах про викриття їхнього роману, вона не уявляла, що все станеться саме так.
Що вона їм скаже, якщо вони прийдуть? Вона не зможе заперечувати, що у неї був роман. Але вона може сказати правду. Вона анітрохи не вірить, що Вільям нашкодив доньці. Вона захищатиме його до останнього подиху. Але її власне життя, принаймні те, до якого вона звикла, закінчиться. Що з нею буде? А з її дітьми? Вона знищить свою родину максимально ганебним та скандальним чином, і вони всі її зненавидять.
Нарешті вона вимикає телевізор і вони йдуть нагору. Вже не вперше їй хочеться, щоб у них із Алом були окремі спальні. Другу ніч поспіль їй складно заснути. Вона просто дивиться в стелю, думаючи про Вільяма. Але зараз вона гадає, чому він учора поїхав додому й навіщо про це збрехав.