Шарі Лапена_Тут усі брешуть

Розділ 51

Коли за її чоловіком зачиняються двері, Ерін і далі нерухомо сидить на дивані. Вона згадує, якою родиною вони були, й не знає, що з ними буде тепер.

Їй огидно від того, що сказав Вільям. Він просто намагається виправдатись за те, що зробив. Перекласти провину за свої ганебні вчинки на доньку. Він її вдарив. І тепер йому соромно, адже вона й детективи знають, наскільки сильно. Йому не подобається, що Ейвері досі гнівається на нього за це. Гнівається достатньо, щоб розповісти правду. Можливо, він боїться, що йому висунуть звинувачення. Може, йому й варто боятись.

Ейвері маніпулює, бо не сказала, що він просив у неї вибачення? А навіщо їй це казати? Чому чоловіки завжди думають, що їх мають пробачити? Що варто лише попросити. Можливо, те, що він вважає важливим, не вважає важливим її донька, вона та мільйони інших дівчат і жінок. Він благав її пробачити йому. То й що? Це його виправдовує? А тепер він намагається дискредитувати їхню доньку, бо саме так він дивиться на світ. Ніби Ейвері якось у цьому винна. Ну то вона так не думає. Ейвері — жертва. Всі це бачать. І Ерін теж жертва. Жертва зради свого чоловіка, його огидної брехні.

Як вона раніше цього в ньому не помічала? Тепер це очевидно. Ерін досі зла. Зла на свого чоловіка, на

його коханку, на божевільну мертву жінку, яка була одержима ним. Це вони в усьому винні. А у неї тепер ще більш травмована донька й контакти незнайомих лікарів. Навряд чи Вільям сильно допомагатиме.

Вона повільно підводиться. Нарешті у неї є можливість поговорити з Ейвері на самоті. Вона не певна, що донька їй відкриється. Ерін знає, яка вона. Потрібен час. Цікаво, що на неї чекає. Кошмари? Відлюдь-куватість? Напади гніву? Як їй повертатись до школи? Господи, рано чи пізно їй таки доведеться повернутись до школи, де всі знають, що з нею сталось і що вона зробила. Можливо, їм варто переїхати, щоб захистити Ейвері від зайвої уваги. Невже вона муситиме забрати бідолашного Майкла, який щасливий тут із друзями, зі своєю командою? Який, імовірно, захоче підтримувати стосунки з батьком.

Всі ці думки поглинають її. Вона виснажено сідає на нижню сходинку. Але тоді згадує, що її донька жива й повернулась до неї. Саме про це вона так відчайдушно молилась, тож не можна тепер себе жаліти. Просто коли вона уявляла, як Ейвері повертається, вона не думала, що буде далі. Що на них чекає.

Вона підводиться й підіймається в кімнату Ейвері. Легенько стукає в двері й відчиняє.

— Привіт, — каже Ерін.

Ейвері дивиться на неї. Вона здається настороженою.

— От ми й самі, — говорить Ерін заспокійливо. — Ти, я і Майкл. Усі пішли.

Вона підходить і сідає на її ліжко. Ейвері киває і каже: — Добре.

Ерін не може втриматись. Вона пригортає Ейвері, цілує в маківку, намагаючись заспокоїти, адже зараз їй це потрібно. Звісно, цього абсолютно недостатньо, але це все, що вона може. Ейвері дозволяє обіймати себе, що на неї не схоже. Мабуть, вона теж розуміє, що їй потрібна підтримка. Вони обидві через стільки всього пройшли. Ерін ніжно шепоче:

— Все буде добре, Ейвері. Все буде добре.

Вона чекає, що дівчинка от-от заплаче. Але цього не відбувається. Вона не виявляє жодних емоцій. Це Ерін плаче.

Зрештою, Ерін відпускає її й дивиться на доньку, в очах якої ані сльозинки. Мабуть, у неї досі шок. Потрібен час. Лікарі їй допоможуть, якщо вона дозволить. Ейвері ніколи не йшла на контакт із фахівцями, до яких вони звертались. Але ж зараз зовсім інша ситуація. Стались жахливі речі. Ерін каже:

— Ейвері, я поруч, ти ж це знаєш? У будь-який час, вдень чи вночі, я тебе вислухаю. Або якщо просто захочеш обійнятись… Якщо захочеш щось мені сказати… Тоді тобі стане легше.

— Гаразд, — відповідає Ейвері, але більше нічого не каже.

— Гаразд, — погоджується Ерін.

Очевидно, Ейвері ще не готова відкритись. Але у Ерін є час. Для доньки у неї є весь час світу.

— Я була вчора у Меріон, коли ти сиділа в підвалі… Ти чула, що я приходила? Ти не могла гукнути?

Ейвері хитає головою.

— Вона накачала мене пігулками. Мабуть, я спала.

Ерін киває.

— Звісно, — каже вона. — Я люблю тебе, Ейвері. Ніколи цього не забувай. Поки тебе не було, я…

Вона заливається сльозами, не в змозі говорити далі.

Донька незграбно гладить її по плечу.

— Все добре. Я вдома. Все буде гаразд.

Чути таке від Ейвері настільки дивно, що Ерін перестає плакати й дивиться на неї. Вона киває.

— Так. Буде. З нами все буде добре. З нами всіма.

І вперше вона в це дійсно вірить. Та все ж дещо її непокоїть.

— Ейвері, ти маєш сказати мені правду. Ще хтось тебе кривдив? Старший хлопець?

Ейвері відвертається.

— Я не хочу більше говорити. Я втомилась.

Ерін не хоче тиснути. Вона підводиться з ліжка, не позбувшись сумнівів.

— Гаразд, відпочивай.

Вона виходить із кімнати. Йде далі коридором і стукає в двері Майкла. Він має знати, що їм розповіла Ейвері. Це скоро покажуть у новинах. Він, як завжди, сидить на ліжку з ноутбуком. Побачивши її, знімає навушники.

Вона сідає поруч.

— Ти в порядку? — питає вона.

Він заходиться сльозами. Вона стискає його в обіймах і шепоче, як до цього доньці:

— Все гаразд, Майкле. Все буде добре.

Її син більш чутливий. Йому треба випустити емоції. Для нього це теж був жах.

Нарешті він відпускає її, витираючи долонями сльози зі стурбованого обличчя.

— Що з нею буде?

— Нічого. Смерть Меріон — нещасний випадок. Ейвері намагалася втекти. То була самооборона. Їй дев’ять. Ніхто її не звинувачуватиме. Вона буде тут, із нами. І ми маємо допомогти їй, Майкле. Їй потрібна наша підтримка.

Він відвертається й, після паузи, каже:

— А як щодо тата?

Вона обережно добирає слова.

— Твій тато більше з нами не житиме. Але ти зможеш бачитись із ним скільки захочеш, гаразд?

У нього немає на це відповіді. Натомість він каже:

— Я чув… що Ейвері казала детективам. Я слухав. Це все його провина.

Ерін ковтає клубок у горлі. Вона хоче з ним погодитись, та все ж каже:

— Твій батько наробив жахливих помилок, але він не винен у тому, що зробила Меріон. Він і гадки не мав, що Меріон викрала Ейвері.

Вона не знає, чи захоче Майкл підтримувати стосунки з батьком після всього, що сталось, і всього, що він тепер знає. Хай там як, вона не намагатиметься вплинути на його рішення.

Майкл та Ейвері завжди були ближчими з нею. Це логічно, адже вона більше часу проводила з ними. Вона їхня мати. Вона більш дбайлива. І вона знає їх краще, ніж Вільям.