Шарі Лапена_Тут усі брешуть

Розділ 56

Ейвері готова. На ній блакитна сукня, а волосся акуратно заплетене в косу. Вона потай тренувала міміку перед дзеркалом у ванній. Пошепки розповідала історію своєму відображенню, артикулюючи слова.

Технічні працівники вже давно приїхали. Вони все рухають і зчиняють чималий галас. Вони переставили меблі у вітальні. Таке відчуття, ніби вони захопили весь дім. Його маму це все явно дуже турбує, а Майкл зачинився в своїй кімнаті. Ейвері знає, що він хоче, аби все швидше скінчилось. Сподівається, що він усе ж вийде подивитись інтерв’ю. Скоро має приїхати батько. Ейвері хоче, щоб і він тут був. Хоче, щоб її бачили й чули усі. На підлозі встановлюють величезні яскраві лампи. Для Ейвері та знаменитої журналістки Кейсі Вонг поставили стільці.

— П’ять хвилин, — каже якийсь чоловік.

Кейсі сидить на кухні. Їй поправляють макіяж. Ейве-рі теж загримували. Від цього вона почувається ніби кінозірка. Може, одного дня вона стане акторкою. Ця ідея захоплює її. Чи буде вона достатньо гарною для цього? Поки вона не знає. Треба схуднути. Ейвері бачила на фото, що її мама була гарною. Але вже ні.

Її ведуть у вітальню й садять на стілець. Тепер, сидячи під світлом прожекторів, коли всі на неї дивляться, вона починає хвилюватись. Відчуває, як калатає серце. Вона переконує себе, що це приємне збудження,

адже це мить її слави! Вони з Кейсі вже трохи поговорили, щоб познайомитись і щоб Кейсі допомогла їй розслабитись. Великі карі очі Кейсі сповнені співчуття. Її мама обрала Кейсі Вонг, бо та завжди мило й люб’язно спілкується з гостями. Вона не агресивна, як деякі інші журналісти. Коли вона заговорила з Ей-вері, та відчула, ніби весь галас замовк і лишилися тільки вони вдвох. Кейсі так і сказала, що «це буде ніби щира розмова двох близьких подруг».

Ейвері дивиться в інший бік кімнати. Батько приїхав і насуплено стоїть біля мами. Вона ненавидить його за це. Чому він не може за неї порадіти? Мабуть, він просто боїться, що через її слова матиме кепську репутацію. Але ж усі вже знають, чому Меріон так вчинила. Поліція все розповіла. А тепер вона розкаже свою частину історії. Про те, як вона це пережила. Мама має такий вигляд, ніби її от-от знудить. Наче це в неї братимуть інтерв’ю. Майкл теж спустився вниз, але не дивиться на неї. Ніхто навіть не підбадьорює її. А вона ж виступатиме на національному телебаченні! Іноді вона просто ненавидить свою родину.

Кейсі сідає поруч і тепло їй усміхається.

— У тебе все вийде, — шепоче вона.

Працівники встановлюють мікрофони й експонометри. Все має бути ідеально.

Чоловік за кадром починає зворотний відлік. «Три, два, один…»

Ейвері стежить за ним і відчуває приплив адреналіну. Але думати вже немає часу, бо Кейсі представляє її. У Ейвері пересохло в горлі.

— Ейвері, — починає Кейсі. — Це дуже сміливо з твого боку, розповісти нам свою історію. Історію, що сколихнула країну. Для мене честь, що ти погодилась її відкрити саме мені. Дякую.

Ейвері киває і невпевнено всміхається.

— Знаю, що це важко, тож не поспішай і просто розслабся, — лагідно каже Кейсі.

Ейвері знову киває.

— Ейвері, загалом ми знаємо, що з тобою сталося. Ти зникла у вівторок, дванадцятого жовтня, трохи більше тижня тому. Спершу всі думали, що тебе викрали дорогою зі школи. Твої батьки заявили в поліцію, і почались масштабні пошуки. Ти можеш розповісти, що трапилось того дня?

Ейвері відкашлюється. Починає повільно, але, коли Кейсі підбадьорливо їй киває, стає впевненішою. Вона розповідає, як батько натрапив на неї в кухні.

— Що сталося, коли твій тато приїхав додому? — запитує Кейсі.

— Ми посварились, і він поїхав, — каже Ейвері.

Вона крадькома зиркає на батька й бачить полегшення на його обличчі. Він перед нею в боргу, думає вона. Ніхто, крім їхньої родини та поліції, не знає, що він її вдарив. Тепер вона розповідає, як пішла до сусідки, Меріон Кук, як вважала Меріон подругою і як прокинулася замкнена в підвалі.

Кейсі співчутливо на неї дивиться, хитаючи головою. В її очах стільки тепла.

— Навіть уявити важко. Що ти відчувала, коли опинилася в полоні?

— Мені було страшно.

Кейсі знову киває.

— Звісно! Мабуть, це був жах. — Її голос такий заспокійливий, а обличчя стурбоване. — Вона тебе зв’язувала?

Ейвері хитає головою:

— Ні. Але вона мене замкнула, тож я не могла вийти.

— Вона кривдила тебе фізично?

— Та ні.

Кейсі лагідно питає:

— Ти розуміла, навіщо вона це робить?

— Вона мені сказала.

— Що вона сказала?

Тепер Ейвері почувається цілком комфортно.

— Меріон була медсестрою в лікарні, де працює мій тато. Він лікар. Вона мені сказала, що закохалась у нього, але він завів роман із Норою Бланшар. Це мама Раяна, вона була волонтеркою. Меріон хотіла їм нашкодити. Тож вона замкнула мене в підвалі, а поліції сказала, що бачила, як я сідала в машину Раяна Бланшара.

Кейсі дивиться на неї, хитаючи головою.

— Жахливо. А ти просто невинна жертва цього всього, просто дитя.

Ейвері киває.

— Вона збиралась мене вбити.

— Про що ти думала ці чотири дні, поки була замкнена в підвалі, самотня, злякана за своє життя?

— Я думала лише про те, як утекти. Але не могла нічого зробити. Вона замикала двері. На вікнах були ґрати. Я не могла вибратись.

— Вибач, Ейвері, це тяжке питання, але в який момент ти зрозуміла, що вона хоче тебе вбити?

Ейвері робить паузу. Вона це зрозуміла, коли дізналась, що Меріон зачиняє двері, коли та, за її спиною, оббрехала Раяна, а потім не зізналась поліції, що то був наклеп. Але цього не можна розповідати. Вона обдумує свою відповідь.

— Я весь час це розуміла, — каже Ейвері. — Її план не спрацював би, якби я лишилась жива. Вона не могла мене відпустити. Я знала, що вона зробила й навіщо. Вона боялась, що я розповім.

Голос Ейвері стишується майже до шепоту, й вона демонструє вираз болю, який тренувала перед дзеркалом.

Кейсі хитає головою, ніби їй самій страшно:

— Я можу лише сказати, що ти дуже хоробра й сильна юна леді, і я рада, що сьогодні ти сидиш поруч зі мною.

Здається, на її очах виступають сльози, наче вона зараз заплаче. Але вона стримується й питає:

— Вона давала тобі їсти й пити?

— У підвалі була ванна. А їжу вона приносила.

— Ти була замкнена в підвалі, не знаючи, що відбувається ззовні, гадки не маючи, які масштабні пошуки почались. Як ти уявляла собі ситуацію поза тими чотирма стінами?

— Ні, я все знала. Ми щовечора разом дивились новини, тож я знала, що відбувається.

— Ви разом дивились новини? То ти не весь час була в підвалі? — здивовано дивиться на неї Кейсі.

Ейвері припустилась помилки. Треба це виправляти.

— У підвалі був телевізор, — пояснює вона. — Меріон приходила й змушувала мене дивитись. Вона хотіла, аби я знала, що діється. Щоб я знала, яка вона

розумна. Думаю, вона хотіла з кимось говорити про це, а крім мене нікого не було.

— Зрозуміло, — каже Кейсі повільно. — Мабуть, це було дуже дивно, адже ви раніше дружили. А тепер вона дивилася з тобою телевізор і ти знала, що вона збирається тебе вбити. Закладаюсь, це збивало тебе з пантелику.

— Саме так. І це було страшно.

— Можеш нам розповісти, як ти втекла? Як це сталося?

Ейвері знову відкашлюється.

— Вона була більша й сильніша за мене. Я розуміла, що мій єдиний шанс — застати її зненацька. Тож я сховалася за дверима й чекала, коли вона відчинить. І, коли вона зайшла, я якомога сильніше штовхнула її зі сходів і побігла.

— Дуже розумно, — каже Кейсі.

Ейвері легенько всміхається.

— На жаль, в результаті падіння Меріон Кук загинула, — каже Кейсі. — Але, на щастя, ти втекла і сьогодні говориш з нами.

Ейвері бачить, що Кейсі зморщує чоло, ніби її щось бентежить.

— Але мене цікавить дещо. Якщо ти від самого початку знала, що вона збиралась тебе вбити, чому ти чекала чотири дні, перш ніж штовхнути її зі сходів?

— Даруйте?

— Якщо вона щодня приносила тобі їжу, мабуть, руки у неї були зайняті. Тож мені цікаво, чому ти не зіштовхнула її зі сходів раніше?

— Я… я про це не думала.

Очі Кейсі досі добрі, але тепер ще й допитливі. Вона акуратно каже:

— Справді?

Кейсі дивиться на неї невідривно, й Ейвері відчуває, що панікує. Вона не здатна думати. Вона поглядом шукає батьків в іншому кінці вітальні. Та потім оговтується й каже:

— Вона давала мені снодійне. Я часто відключалась.

Кейсі киває:

— Зрозуміло. Отже, ти зіштовхнула її зі сходів і вибігла з будинку. Мабуть, ти була дуже налякана й розлючена.

— Я таки була розлючена. Вона обдурила…

Вона різко замовкає. Ейвері чує, як її серце стукає посеред абсолютної тиші.

Кейсі це не пропустить повз вуха.

— Вона тебе обдурила? Ти це хотіла сказати, Ейвері?

Перелякана Ейвері мовчки дивиться на неї. Погляд Кейсі досі теплий, підбадьорливий, але допитливіший, ніж до цього.

— Як вона тебе обдурила, Ейвері? Про що ти?

Ейвері все зіпсувала. Панікуючи, вона знову шукає очима маму й бачить її нажахане обличчя. Якусь жахливу мить вони дивляться одна на одну. Тепер її мама зрозуміє. Вона зрозуміє, яка насправді Ейвері. Ейвері хоче, щоб вона втрутилась, припинила це, але та застигла. Кейсі знову говорить до неї своїм ніжним голосом. Злякана й заклякла Ейвері обертається до неї. Вона не знає, що робити.

— Це ж не вся історія, так, Ейвері? Розкажи нам, що сталося насправді. З самого початку.