***
Сі говорять: твоя хиба —
Молода ти і пуста;
Ті говорять: до лиця се
Молодощам пустота.
Та чи хиба, чи прикмета,
Люблять всі тебе проте;
З хиби кождої у тебе
Вже й прикмета наросте.
Як на пальці у цариці,
Що тронує вище нас.
Навіть найпідліший камінь,
А уходить за алмаз,
Так твої всі блуди й хиби,
Скільки їх у тебе єсть,
Ще й красять тебе, принаду
Надають тобі і честь.