***
З небесних зір не вмію я читати,
Проте астролог я, хоч про февральні дні,
Зарази, війни, біди й дорожні
Не вмію віщим духом провіщати.
Хоч не звіщу, чи завтрашній день
Дощ принесе чи бурю або град,
З знаків небесних теж не вмію розізнать,
Яку царям судьба готує долю.
Твої очиці — те сузір’я ясне,
В котрім я правду вичитав такую:
Коли ти синові все лишиш у наслідді,
То житиме краса і правда в світі;
А як не лишиш, то напевно пророкую,
Що враз з тобою і краса, і правда згасне.