Збірка творів

Там само. Перед домом Шейлока.

Входять Шейлок та Ланчелот.

ШЕЙЛОК

Авжеж! Побачиш ти на власні очі

Різницю поміж Шейлоком й Бассаньйо.

Гов, Джессіко! Не будеш обжиратись.

Гов, Джессіко! Як обжирався в мене.

І не хроптимеш на весь дім ночами.

Не будеш переводити одежі.

Гов, Джессіко! Та де ж вона поділась?

ЛАНЧЕЛОТ

Гов, Джессіко!

ШЕЙЛОК

А ти чого кричиш?

Адже тобі я не велів гукати!

ЛАНЧЕЛОТ

Ваша милість завжди гримали на мене за те, що я нічого не вмію зробити сам, доки мені не звелять.

Входить Джессіка.

ДЖЕССІКА

Ви кликали? Чого вам треба, тату?

ШЕЙЛОК

Ось, Джессіко, мої ключі. Я йду —

Запрошений я нині на вечерю.

Хоча навіщо йти? Вони лукаві;

Звичайно, не з любові запросили.

А я піду і їстиму на зло.

Хай витрачається цей марнотрат.

Християнин цей! Джессіко, дитино,

Доглянь господи. Десь якесь нещастя

Порушить має нагло спокій мій.

У сні мішки я бачив, повні грошей…

ЛАНЧЕЛОТ

Благаю вас, синьйоре, ходімо; мій молодий господар чекає на вас.

ШЕЙЛОК

Так, як і я чекаю на побачення з ним.

ЛАНЧЕЛОТ

Вони всі там щось затівають: я не кажу прямо, що ви побачите маскарад; проте якщо це трапиться, виходить, недарма останнього чорного понеділка о шостій годині ранку мені йшла носом кров; а перед тим останнього разу вона йшла рівно чотири роки тому, в середу на першому тижні посту, по обіді.

ШЕЙЛОК

Що? Маскарад там буде, кажеш ти?

Дитино, двері всі позамикай!

Якщо почуєш гуркіт барабана

Чи, може, флейти скигління огидне,

Не зважуйся вилазити на вікна,

На вулицю виходити не смій, —

Ти чуєш? Милуватися не смій

На християн фарбованих, безумних!

Позатикай скрізь вуха у будинку, —

Я, звісно, вікна маю на увазі, —

Щоб у мою шановану домівку

Гармидер легковажний не проник.

Священним Якова жезлом клянуся!

Бенкетувати нині поза домом

Не маю я бажання. А проте

Піду. Гей, ти, мерщій біжи вперед

І сповісти, що я прибуду.

ЛАНЧЕЛОТ

Пане,

Я вже лечу вперед. Синьйоро мила!

Ви все-таки в віконце подивіться:

Християнин прийде — не жарти:

Євреєчки він ока вартий!

(Виходить)

ШЕЙЛОК

Що блазень цей із племені Агарі

Сказав тобі?

ДЖЕССІКА

«Синьйоро, прощавайте», —

А більш нічого.

ШЕЙЛОК

Добре він хлоп’я!

Але він їсть надміру і в роботі

Все бариться, немов отой слимак,

І цілоденно спить, мов кіт ледачий,

До вулика свого впускати трутнів

Не хочеться, того-бо й відпустив

Його я до Бассаніо охоче.

Хай допоможе він йому гаман

Позичений спустошить якнайкраще.

Тож, Джессіко, вертай мерщій додому!

Можливо, незабаром я вернусь.

Зроби все так, як я сказав. Замкни

Всі двері. Як ощадні люди кажуть:

«В’яжи міцніше, то знайдеш певніше!»

Ту мудру приказку ти пам’ятай

І всі замки дбайливо замикай!

(Виходить)

ДЖЕССІКА

Прощай! Як щастя ухоплю в долоню,

Я батька втрачу, ти ж — єдину доню!

(Виходить)