Збірка творів

Входять Клинець, Дудка, Носик і Замірок.

КЛИНЕЦЬ

Ти посилав кого додому до Навоя? Він уже вернувся?

ЗАМІРОК

Нема ні слуху ні духу. Його, напевне, забрала нечиста сила.

ДУДКА

Як він не вернеться, пропала наша вистава. Як же ми гратимем без нього?

КЛИНЕЦЬ

Ну, звісно, нічого не вийде. В усіх Афінах не знайдеш другого такого актора на роль Пірама.

ДУДКА

Так, він серед усіх афінських ремісників найрозумніший.

КЛИНЕЦЬ

Атож, і найпоказніший, а голос у нього просто хвантоменальний.

ДУДКА

Треба казати «хвеномальний», бо хвантом — це, пробач на слові, пуста мара.

Входить тесля Гембель.

ГЕМБЕЛЬ

Хлопці, князь виходить із храму, і там повінчалися ще дві чи три пари панів та паній. Якби наша вистава пройшла, то ми всі б розбагатіли.

ДУДКА

Ох, бідний наш Навій! Це ж він нікуди б не дівся від шести пенсів щоденно, поки й віку його. Не я буду, коли князь не призначив би йому тих шести пенсів за те, що він зіграв Пірама. І він таки заробив би їх. Шість пенсів щодня за Пірама, і квит!

Входить Навій.

НАВІЙ

Де ж мої хлопці? Де ж мої молодці?

КЛИНЕЦЬ

Навій! О благословенний день! О щаслива хвилина!

НАВІЙ

Майстри, я вам можу такі дива розказати! Тільки не допитуйтесь які, бо як я вам розкажу, то пропала моя добра слава в усіх Афінах. Але я вам неодмінно все розкажу, достоту все, як воно було.

КЛИНЕЦЬ

Ну що ж, ми слухаємо, брате Навою!

НАВІЙ

Ані слова! Я тільки хочу сказати вам, що князь уже пообідав. Збирайте своє причандалля та поприв’язуйте міцні шворки до своїх борід і нові банти до черевиків. І не гаймося, зійдімося всі коло палацу. Хай кожен перегляне свою роль. Одне слово, вибрали саме нашу п’єсу. Та глядіть, щоб Тізба мала на собі чисту білизну, а той, хто гратиме Лева, щоб не обрізав нігтів: хай виглядають, наче левині пазури. І ще, любі мої актори, не їжте ні часнику, ні цибулі, щоб віддих наш пахнув приємно, і я не маю сумніву, що глядачі скажуть: от приємна вистава! Ну, годі балачок! Ходімо! Чуєте, ходімо!

Виходять.