Майдан
Входять 2-й купець, Анджело та стражник.
2-й купець
Цю суму винні ви з зелених свят,
І я відтоді вас не турбував;
Цього я не робив би і тепер,
Але до Персії я мушу їхать
І потребую грошей. Через те
Прошу мені негайно все сплатити,
А ні — то стражник ось вас арештує.
АНДЖЕЛО
Достоту стільки, скільки винен вам,
Від Антіфола маю я одержать;
Я перед цим, як мав зустріться з вами,
Віддав йому ланцюг; о п’ятій нині
Мені він має заплатить за нього.
Як ваша ласка, то ходім зі мною
До нього в дім, і я вам поверну
З подякою мій борг.
СТРАЖНИК
Вам турбувать
Себе не треба: гляньте, — він іде.
Входять Антіфол Ефеський і Дроміо Ефеський.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Допоки буду я в золотаря,
Ти збігай і купи мені нагай;
Я почастую ним жону і слуг
За те, що зважились у мій же дім
Мене сьогодні не впустить. Стривай!
Ось золотар. Отож іди мерщій;
Купи нагай і віднеси додому!
ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ
Куплю його охоче так, немовби
Дістав на тім дві тисячі прибутку.
(Виходить)
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Хто звіриться на вас, той має втіху!
Ви ж обіцяли принести ланцюг,
А я ні вас, ні ланцюга не бачив.
Подумали ви, мабуть: наша приязнь
Міцною надто буде, як зв’язати
Її ще й ланцюгом, — та й не прийшли.
АНДЖЕЛО
Покиньте жарти ваші; ось рахунок:
Стоїть тут — скільки важить ваш ланцюг,
Аж до останнього карата; тут
І проба золота, й ціна роботи;
Вся сума лиш на три дукати більша
За ту, що винен я цьому ось пану;
Прошу вас, заплатіть йому негайно,
Бо він рушає в море й жде тих грошей.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Такої суми при мені немає,
Крім того, в мене є ще справи в місті.
Будь ласка, проведіть до мене в дім
Цього добродія, й ланцюг віддайте
Моїй дружині, й передайте їй,
Щоб заплатила вам усе, що слід;
Та й я ще, може, вдома вас застану.
АНДЖЕЛО
То віддасте ви їй ланцюг самі?
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Віддайте ви, я можу запізнитись.
АНДЖЕЛО
Гаразд, мій пане, а ланцюг при вас?
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Ні, при мені його немає, пане,
Я сподіваюсь, він у вас, а ні —
То підете додому ви без грошей.
АНДЖЕЛО
Та годі вам! Прошу вас, пане, дайте
Мені ланцюг; ждуть вітер і приплив
Цього добродія; а я вже й так
Занадто тут його загаяв.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Боже!
Ви хочете, здається, жартом цим
Покрить свою вину, що не прийшли
В свій час, як обіцяли, в «Дикобраз»?
Я мав би докоряти вам, та ви
Напались перші, мов базарна баба.
2-Й КУПЕЦЬ
Спливає час; прошу, кінчайте, пане.
АНДЖЕЛО
Ви чуєте, як він напосідає?
Ланцюг…
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Ви віднесіть моїй дружині,
Й одержите за нього ваші гроші.
АНДЖЕЛО
Та годі-бо! Ви ж знаєте, що я
Віддав його допіру вам; пошліть же
Ланцюг їй — чи мене з умовним знаком.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Фе! Жарт ваш переходить всякі межі!
Де мій ланцюг? Прошу вас, покажіть.
2-Й КУПЕЦЬ
Не маю часу я на ваші жарти.
Скажіть, мій добрий пане, — згодні ви
Мені платить чи ні? Як ні — то я
Віддам його дозорцеві негайно.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Платити вам? За що ж платить я маю?
АНДЖЕЛО
За той ланцюг, що ви його взяли.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Коли візьму, тоді і винен буду.
АНДЖЕЛО
Ви ж знаєте й самі про те, що я
Вже з півгодини як його віддав вам.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Не віддавали ви мені нічого!
Такі слова мені тяжка образа!
АНДЖЕЛО
Ви ображаєте мене ще більше,
Як берете мої слова під сумнів, —
Тим самим підриваєте кредит мій.
2-Й КУПЕЦЬ
Ану, дозорцю, взять його під варту.
СТРАЖНИК
Я герцога ім’ям вас арештую.
АНДЖЕЛО
О, це вже зачіпає честь мою!
Або платіть мені негайно гроші,
Або дозорця зараз попрошу
Вас взять під варту.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Як? Платить за те,
Чого я не одержував ніколи?
Що ж, йолопе, бери мене, як смієш!
АНДЖЕЛО
Дозорче, осьде маєш гроші; ну,
Бери ж його мерщій під варту. Я
І брата рідного не пожалів би,
Коли б сміявсь він з мене так зухвало.
СТРАЖНИК
Я арештую вас; ви чули скаргу?
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Корюсь тобі, аж поки не поставлю
Поруки я за себе. Начувайтесь,
Добродію! Глядіть, щоб вам за жарт
Не довелось позбутись і крамниці!
АНДЖЕЛО
О, я знайду в Ефесі правий суд.
Ганьбою він покриє вас, я певен.
Входить Дроміо Сіракузький.
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Там корабель із Епідамна є,
Який лише на власника чекає,
Щоб вирушити в море. Я, мій пане,
Вже перевіз на нього наші речі;
Купив бальзаму, масла і горілки.
На кораблі готово все, й на море
Дме з берега веселий вітер; ждуть
Лиш власника і вас, мій пане.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Що?
Чи ти не збожеволів? От баран!
Жде корабель? Мене? Із Епідамна?
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Та ви ж мене знайти його послали,
Щоб виїхати звідси.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
П’яний рабе!
Я посилав тебе по нагая
Й сказав тобі, навіщо він потрібен.
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Мене по нагая ви посилали?
Мене до гавані послали ви —
Знайти вам корабель!
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Про це з тобою
Поговорю пізніше і тебе
Навчу, як слухати мене уважніш.
Біжи мерщій до Адріани, блазню:
Віддай ключа й скажи їй, що у скрині,
Яку турецьким килимом покрито,
Є гаманець з дукатами: нехай
Пришле його; скажи їй, що мене
На вулиці під варту взято й гроші
Мені потрібні для застави. Ну ж бо!
Біжи щодуху, рабе; забирайся!
Тепер — в тюрму, там будем ждать слугу.
2-й купець, Анджело, стражник та Антіфол Ефеський виходять.
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
До Адріани! Це туди, де ми
Обідали; де товстелезна краля
Мене женити на собі бажає.
Та я й не обніму такої туші!
Не йшов би я, — від неї верне душу;
А все ж господарю коритись мушу.
(Виходить)