Кімната в домі Форда.
Входять пані Форд і пані Пейдж.
ПАНІ ФОРД
Ну де ви, Джоне, Роберте?!
ПАНІ ПЕЙДЖ
Швидше, швидше! Є кіш для білизни?
ПАНІ ФОРД
Є, вже наготовлений. Ну де ви там, Роберте!
Входять служники з кошем.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Сюди, сюди!
ПАНІ ФОРД
Поставте його тут!
ПАНІ ПЕЙДЖ
Скажіть їм, що треба буде зробити. Не гаймо часу.
ПАНІ ФОРД
То от, як я вже казала, Джоне й Роберте, чекайте в броварні, а коли я вас погукаю, мчіть сюди, відразу хапайте цього коша на плечі і, не гаючись, чимдуж несіть на луг до пральні. Як прибіжите, то висипте все, що в ньому є, в брудний рівчак біля самої Темзи.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Зрозуміло, що треба зробити?
ПАНІ ФОРД
Та я їм пояснювала вже кілька разів, вони все зроблять. Ідіть і прийдете, як я вас погукаю.
Служники виходять. Входить Робін.
ПАНІ ПЕЙДЖ
А ось і Робін!
ПАНІ ФОРД
Ну, соколику, які новини?
РОБІН
Мій пан, сер Джон, стоїть біля задніх дверей, пані Форд, і просить дозволу зайти.
ПАНІ ПЕЙДЖ
А ти, малий шельмо, не зрадив нас?
РОБІН
Ні, присягаюсь честю! Мій пан не знає, що ви тут, пані Пейдж. Він погрожував, що коли я розповім вам про його побачення з пані Форд, то дасть мені довічну волю, тобто прожене геть.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Ти гарний хлопчик. Своєю мовчанкою ти заробив собі нову куртку й штани. Ну, я піду сховаюся.
ПАНІ ФОРД
Так, ідіть. А ти, хлопче, скажи своєму панові, що я сама. Пані Пейдж, не забудьте своєї ролі.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Не бійтесь. Якщо я погано гратиму свою роль, можете освистати мене. (Виходить)
ПАНІ ФОРД
Ну, берімося до діла. Начувайся ж, гниле барило, начувайся, надутий дурню, ми тебе навчимо відрізняти голубку від курки!
Входить Фальстаф.
ФАЛЬСТАФ
«Невже ти мій, клейноде райський?» Тепер мені можна й померти! Я вже багато прожив на світі і ось досяг вершини бажань. О хвилино блаженства!
ПАНІ ФОРД
О любий сер Джоне!
ФАЛЬСТАФ
Пані Форд, я не вмію лестити і не маю хисту до солодких слів, але скажу, що я грішу в думках своїх — бажаю смерті вашому чоловікові. Всевишній не дасть мені збрехати, я хотів би зробити тебе своєю леді.
ПАНІ ФОРД
Мене своєю леді, сер Джоне? Бог з вами, яка з мене леді!
ФАЛЬСТАФ
Нехай би французький двір показав мені ще хоч одну таку жінку, як ти! Я вже бачу, як твої очі в своєму сяйві змагатимуться з діамантами. Твої брови так гарно вигнуті, що тобі личитиме будь-який капелюшок — і корабликом, і карнавальний, і венеційський.
ПАНІ ФОРД
Моїм бровам личить тільки звичайна хустка, та й то вже, мабуть, не дуже.
ФАЛЬСТАФ
Їй-богу, ти жорстока до себе! З тебе вийде справжня придворна дама, твої пружні ноги ніби для того й створені, щоб ти ходила в пишних напівкруглих фіжмах. Я уявляю собі, якою б ти стала, коли б до тебе прихилилась не тільки природа, а й доля! І не відмагайся, однаково своїх чарів не сховаєш!
ПАНІ ФОРД
Повірте, нічого такого в мені немає.
ФАЛЬСТАФ
А за що ж я покохав тебе? Хіба це не доказ, шо в тобі є щось особливе? Я не вмію лестити й казати, що ти і така, і он яка, мов ті шепеляві облудники, схожі на жінок у чоловічому вбранні, від яких тхне, ніби в аптеці, коли там сушать лікарські трави, але я кохаю тебе, кохаю тільки тебе, і ти варта мого кохання!
ПАНІ ФОРД
Не дуріть мене, сер! Я боюся, що ви любите пані Пейдж.
ФАЛЬСТАФ
То вже краще скажи, що я люблю прогулюватися повз боргову в’язницю, яка для мене наче той дим від паленого вапна.
ПАНІ ФОРД
Один Бог знає, як я вас кохаю, і ви колись пересвідчитеся в цьому.
ФАЛЬСТАФ
Будь вірна своєму коханню. Я виправдаю його.
ПАНІ ФОРД
Ні, я таки мушу вилити вам своє серце, як оце ви вилили своє, бо що ж то за кохання, коли про нього не знає коханий.
Вбігає Робін.
РОБІН
Пані Форд, пані Форд! Там перед дверима стоїть пані Пейдж, спітніла, засапана, схвильована, й каже, що їй конче треба поговорити з вами.
ФАЛЬСТАФ
Не можна, щоб вона мене побачила! Я сховаюся за завісу.
ПАНІ ФОРД
Сховайтеся, прошу вас! Вона не вміє тримати язика на припоні.
Фальстаф ховається. Входить пані Пейдж.
ПАНІ ПЕЙДЖ
О пані Форд, що ви накоїли! Ви зганьблені, ви пропащі, ви загинули навіки!
ПАНІ ФОРД
Та що сталося, люба моя?
ПАНІ ПЕЙДЖ
Гарно ж ви повелися, пані Форд! Мавши такого чесного чоловіка, дали йому привід до підозри!
ПАНІ ФОРД
Який привід?
ПАНІ ПЕЙДЖ
Який? І не сором питати? Я була про вас кращої думки.
ПАНІ ФОРД
Ради Бога, що сталося?
ПАНІ ПЕЙДЖ
Сюди йде ваш чоловік, голубонько, з усіма віндзорськими урядниками. Каже, що, коли його не було вдома, ви, забувши про свою честь та гідність, домовилися з якимось облесником і впустили його до себе. Вони хочуть перетрусити весь дім. Ви пропали!
ПАНІ ФОРД
Та це неправда!
ПАНІ ПЕЙДЖ
Дай Боже, щоб це була неправда і тут не виявилось ніякого чоловіка. Проте пан Форд іде сюди з гуртом віндзорців шукати його. Я прибігла попередити вас. Якщо ви невинні, я, звичайно, рада, але якщо тут десь причаївся ваш приятель, швидше спровадьте його, не гайтесь ані хвилини! Не треба метушитися, опануйте себе й прикиньте, як урятувати свою честь, а ні, то прощай навіки щасливе життя.
ПАНІ ФОРД
Що ж мені робити? До мене й справді завітав один добродій, мій близький приятель, і я боюся не так своєї ганьби, як небезпеки, що нависла над ним. Я б не пошкодувала й тисячі фунтів, аби тільки його тут не було!
ПАНІ ПЕЙДЖ
Ох, яка ганьба! Але тепер уже пізно бідкатися, треба щось робити. В домі його не можна сховати. О, якої ж я про вас була хибної думки! Дивіться, ось тут стоїть кіш. Коли ваш приятель не дуже високий і не гладкий, то він міг би залізти сюди, а зверху б його прикрили брудною білизною, ніби наготували її прати. Тепер саме на лузі перуть білизну, то нехай двоє ваших служників і віднесуть кіш туди.
ПАНІ ФОРД
Ні, він надто тілистий і не влізе в кіш. Що ж мені робити?
Фальстаф виходить з-за завіси.
ФАЛЬСТАФ
Ану, хай я гляну на той кіш! О, я влізу в нього! Ще й як улізу. Послухайтесь поради своєї приятельки. Я влізу!
ПАНІ ПЕЙДЖ
Що? Сер Джон Фальстаф? (Тихо) А як же розуміти вашого листа, рицарю?
ФАЛЬСТАФ (тихо)
Я люблю тебе. Тільки допоможи мені вибратися звідси! Допоможи залізти в кіш! Я ніколи більше. (Залазить у кіш, і його прикривають брудною білизною)
ПАНІ ПЕЙДЖ
Поможи прикрити свого пана, хлопче! Кличте мерщій служників, пані Форд! (Тихо) О, зрадливий рицарю!
Робін виходить.
ПАНІ ФОРД
Джоне, Роберте, де ви!
Входять служники.
Забирайте швидше цю білизну. Де коромисло? Які ж ви неповороткі! Віднесіть коша до пралі на луг. Швидше, не гайтесь!
Входять Форд, Пейдж, Каюс і Еванс.
ФОРД
Прошу, заходьте! Якщо виявиться, що підозра не має підстав, смійтеся з мене, глузуйте, скільки влізе, я буду вартий того. Стривайте, куди ви несете цього коша?
СЛУЖНИКИ
До пралі, куди ж іще.
ПАНІ ФОРД
А тобі навіщо знати, куди вони несуть коша? Ото ще — почнеш утручатися в моє прання!
ФОРД
У прання? Хотів би я відіпрати бруд, що налип до мого чесного ім’я. Так, відіпрати, поки не пізно!
Служники з кошем виходять.
Панове, цієї ночі мені приснився сон. Я вам розповім його. Але спершу нате ключі, підійміться в горішні покої і перетрусіть усе, загляньте в кожен куток! Запевняю вас, що ми виженемо лиса. А найперше перекриймо йому шлях до втечі. (Замикає двері) Тепер починаймо лови.
ПЕЙДЖ
Пане Форде, голубе, заспокойтесь! Ви тільки собі шкодите.
ФОРД
Правда, пане Пейдже, не треба хвилюватися. Ходімо, панове. Зараз ми розважимось. Ходімо зі мною. (Виходить)
ЕВАНС
Ну й шкаженої вдачі чей Форд, ревнивий до нештями!
КАЮС
Шорт! У Франції нема така мода, у Франції не ревнував!
ПЕЙДЖ
Що ж, ходімо за ним, панове, глянемо, кого він знайде.
Пейдж, Каюс і Еванс виходять.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Маємо подвійну втіху, правда?
ПАНІ ФОРД
Я сама не знаю, що для мене приємніше: чи що мій чоловік пошився в дурні, чи що ми провчили сера Джона.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Уявляю, що з ним було, коли ваш чоловік спитав про кіш!
ПАНІ ФОРД
Я майже певна, що йому не завадить викупатись, і ми зробимо йому добру послугу, кинувши його в рівчак.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Повісити б його, мерзенного гріховоду! Всіх таких, як він, слід би викупати в брудній воді, хай би його чорти взяли.
ПАНІ ФОРД
Мабуть, мій чоловік якимось чином дізнався, що Фальстаф буде тут, бо я ще ніколи не бачила, щоб він так казився з ревнощів.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Я спробую випитати, що там сталося. А з тим ситим розпусником ми ще пожартуємо, бо для його хіті цих ліків замало.
ПАНІ ФОРД
Може, пошлемо до нього ту пройду Спритлі? Хай вибачиться від нашого імені за те, що його вкинули у воду, і поманить новою надією. А ми придумаємо, як його ще раз провчити.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Так і зробімо. Покличмо його на завтра годину на восьму, ніби для того, щоб спокутувати свою провину.
Вертаються Форд, Пейдж, Каюс і Еванс.
ФОРД
Ніяк не можу знайти його. Невже той негідник тільки хвалився тим, чого не міг досягти?
ПАНІ ПЕЙДЖ (тихо до пані Форд) Ви чули?
ПАНІ ФОРД
Гарно ж ви повелися зі мною, пане Форде, нічого не скажеш!
ФОРД Та бачу вже, що повівся не так як слід.
ПАНІ ФОРД
Дай Боже, щоб хоч ваші вчинки були кращі, ніж ваші думки!
ФОРД Амінь!
ПАНІ ПЕЙДЖ Ви самі собі ворог, пане Форде.
ФОРД Так, і через це мушу каратися.
ЕВАНС
Хай Гошподь не проштить моїх гріхів у шудний день, коли в чьому домі, в чих шкринях і в чих шафах хтошь ховається.
КАЮС Шорт, я теж так гадай. Тут нема ніхто.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Ох, пане Форде, і вам не соромно? Який злий дух, який дідько навіює вам ці химери? Ревнощі — тяжкий хрест, я б не схотів його нести за всі скарби Віндзорського замку.
ФОРД
Це моя вада, пане Пейдже, і я через неї караюся.
ЕВАНС
Ви караєтешь череж твоє нечиште шумління. Шкличте шюди п’ять тишяч жінок чи й ще п’ятшот, і ваша дружина буде шеред них найчешніша.
КАЮС
Шорт, вона справді чесний жінка!
ФОРД
Ну добре, але ж я покликав вас на обід. Ходім, поки що погуляємо в парку. І прошу вас, вибачте мені. Я вам потім поясню, чому я так повівся. Ходімо, дружино моя, і ви, пані Пейдж. Вибачте вже мені, від щирого серця прошу вас, вибачте!
ПЕЙДЖ
Ходімо, панове. Але ми ще посміємося з нього, згадайте моє слово. А на завтра я вас запрошую до себе на сніданок. Потім ми влаштуємо полювання, в мене в добрий сокіл. Згодні?
ФОРД
Я на все згоден.
ЕВАНС
Коли вже є один, то я буду другий, для товриштва.
КАЮС
А коли вже є два, то я буду три.
ФОРД
Прошу, ходімо, пане Пейдже.
ЕВАНС
А я ваш прошу, не жабудьте жавтра про того лукавого негідника гошподаря жаїжду!
КАЮС
Добре, я цілий душа згоден з вами! Хай би його шорт брав!
ЕВАНС
Мерженний крутій, отак поглужувати й пожнущатися ж нас!
Усі виходять.