***

Коли в солодкій тиші любих дум

Я спомини минулого збираю,

Чимало страт оплакує мій сум,

До давніх сліз новії доливаю.

І виступає на очах росиця

За другами, що смерті тьма пожерла,

І щедро знов перлиться сліз криниця,

І туга воскреса, що здавна вмерла.

Я важко мучуся минулим горем,

І жаль до жалю додаю раптово;

Колишній сум бушує новим морем,

Що сплачено давно, плачу наново.

Та як до тебе зверну свої мислі —

Всі страти віднайшов, всі смутки присли.

Загрузка...