Збірка творів

***

І як же щастя знов мені зазнати,

Коли пропали ліки супокою,

І муки дня не хоче ніч втишати,

День мучить ніч, а ніч його чергою;

Коли враги відвічні, ніч і день,

Зв’язались, щоб в’ялить мене стражданням;

День працею, ніч сумом і риданням,

І труд мій час розділює лишень?

Дню лестячись, кажу; який ти гарний,

Сум украша його, як стане хмарний,

І ніч лещу: як в небесах не стрітиш

Ні зірки, сам ти всю її освітиш!

Та кождий день мій біль довжить, не спинить,

І кожда ніч його ще тяжчим чинить.