Там само. Вулиця.
Входять Граціано, Лоренцо, Салеріо й Соланіо.
ЛОРЕНЦО
Ми підемо з вечері тайкома
До мене в дім, щоб там надіти маски
І за годину повернутись.
ГРАЦІАНО
Ні,
До цього ми ще зовсім не готові.
САЛЕРІО
І смолоскипників не найняли.
СОЛАНІО
Коли цього не зробимо як слід,
По-моєму, вже краще і не братись.
ЛОРЕНЦО
Тепер четверта тільки — нам лишилось
Ще дві години, щоб приготуватись.
Входить Ланчелот з листом.
Які новини, друже Ланчелоте?
ЛАНЧЕЛОТ
Якщо ви зробите ласку й розпечатаєте цього листа, то, мабуть, він вам розповість новини.
ЛОРЕНЦО
Рука знайома — і, признаюсь вам,
Чудова рученька; вона біліша,
Ніж цей папір, який вона списала.
ГРАЦІАНО
Іду в заклад, що лист отой — любовний.
ЛАНЧЕЛОТ
Так, синьйоре, з вашої ласки.
ЛОРЕНЦО
Куди ти йдеш?
ЛАНЧЕЛОТ
Іду, синьйоре, запрошувати свого колишнього господаря єврея на вечерю до мого нового господаря християнина.
ЛОРЕНЦО
На ось, візьми! І Джессіці шляхетній
Скажи тихенько: слова я додержу.
Іди!
Ланчелот виходить.
Бажаєте приготуватись
На маскарад? Вже й смолоскипник є.
САЛЕРІО
Гаразд, знайду і я.
СОЛАНІО
Я теж знайду.
ЛОРЕНЦО
Мене і Граціано за годину
Застанете ви в нього. Ми на вас
Чекаємо.
САЛЕРІО
Не будемо баритись.
Салеріо й Соланіо виходять.
ГРАЦІАНО
Від Джессіки чарівної той лист?
ЛОРЕНЦО
Тобі відкриюсь я. Еге ж, від неї.
Вона тут пише, як мені найкраще
Забрать її із батьківського дому
Та скільки має золота вона
Й коштовних самоцвітів — і про те,
Що здобула собі убрання пажа.
Якщо єврею, батькові її,
Потрапити на небо пощастить,
То певен будь, що в рай його спровадить
Рука дочки. Година нещаслива
Не стане їй на життьовім шляху
Повік — хіба що тільки через те,
Що батько в неї — той єврей невірний.
Ходім зі мною; по дорозі сам
Листа читатимеш. Мій смолоскип
Моя кохана Джессіка нестиме.
Виходять.