***
У твоїй груді всі серця заперті,
Які оплакував я, мов мерців,
В ній зміст любові і любовних снів.
Тих другів, що я мав за здобич смерті.
Чимало сліз жалібних і святих
Любов сердечна з моїх віч вточила,
Як дань мерцям, що їх земля покрила, —
А се їх ти у грудях крив своїх.
Тому ти гріб живучої любові,
Обвішаний вінцями мого жалю,
І кождий дав тобі часть мого паю,
І всі паї — твої тепер…
Всі, кого я любив, живуть у тобі,
А з ними всіми ти живеш у мні.