Збірка творів

Входять Траньйо в подобі Люченцо і вчитель — у дорожніх чоботях, простоволосий, убраний як Вінченцо.

ТРАНЬЙО

Це дім його, добродію. Постукать?

УЧИТЕЛЬ

Аякже. Тільки, як не помиляюсь,

Синьйор Баптіста може пригадати,

Що ми колись жили в однім заїзді

У Генуї — тому вже років двадцять.

ТРАНЬЙО

То й добре. Ну, а ви держіться ролі

Поважної, як батькові годиться.

Входить Бйонделло.

УЧИТЕЛЬ

Та не хвилюйтесь. Онде ваш слуга,

І слід би попередити його.

ТРАНЬЙО

За нього не турбуйтесь. Гей, Бйонделло!

Гляди мені, щоб де не сплохував!

Не забувай, що цей ось пан — Вінченцо.

БЙОНДЕЛЛО

Не бійтеся!

ТРАНЬЙО

Ти все, що слід, переказав Баптісті?

БЙОНДЕЛЛО

Сказав, що вже в Венеції ваш батько

І нині він до Падуї прибуде.

ТРАНЬЙО

Ну, молодець. Ось на тобі на чарку.

Входять Баптіста й Люченцо в подобі Камбйо.

Ото Баптіста.

Споважнійте, пане.

Синьйор Баптісто, радий вас зустріти.

(До вчителя)

Панотче, це і є той пан Баптіста.

У вас прошу я батьківської ласки:

Для Б’янки виділіть мені мій спадок.

УЧИТЕЛЬ

Не квапся, сину.

Добродію, до Падуї прибув я

Борги стягати — і почув від сина

Таку поважну новину, що він

Злюбився тут із вашою дочкою.

Про вас багато доброго я чув,

І вже коли він так її кохає,

Ну, а вона його — то згоден я.

Аби не мусив довго він чекати,

Щоб добрий батько одружив його.

Якщо і ви на це так само згодні,

То я їй ладен виділити пай,

Який лише захочете. З такою

Людиною, як ви, синьйор Баптісто,

Не буду дріб’язково торгуватись.

БАПТІСТА

Пробачте все, що я скажу, синьйоре:

Відвертість ваша до душі мені.

Це щира правда, що ваш син Люченцо

Дочку мою кохає і вона

Його вподобала — якщо вони

Закоханих не удають прехитро.

А через те — як ви, без зайвих слів,

По-батьківському з ним поведетесь

І виділите для дочки моєї

Достатній пай, то згоден я на шлюб:

Нехай ваш син бере мою дочку.

ТРАНЬЙО

Спасибі вам. Тоді скажіте, де

Зручніше нам заручини відбути

І підписати шлюбний наш контракт.

БАПТІСТА

Не в мене в домі. Знаєте ж, Люченцо,

У стін є вуха, в домі повно слуг,

Та й Гремйо ще нюшить весь час довкола,

Тож перешкодить завше можуть нам.

ТРАНЬЙО

Тоді у мене, коли ваша ласка.

Там батько мій живе, і ми сьогодні

Увечері все справимо тихенько.

Пошліть по доньку оцього слугу.

(Підморгує до Люченцо й усміхається до нього)

А мій слуга десь нотаря добуде.

От тільки шкода — часу в мене мало

Путящу наготовити вечерю.

БАПТІСТА

Ну й добре. Камбйо, ти біжи додому

І скажеш Б’янці, щоб вона прибралась.

Та будь ласкав, перекажи їй зразу,

Що батько женихів уже приїхав

І що Люченцо побереться з нею.

Люченцо виходить.

БЙОНДЕЛЛО

Молю богів, щоб так воно й було.

ТРАНЬЙО

Ти не патякай про богів, а йди.

Бйонделло виходить.

Входить Пітер — слуга з дому Траньйо.

Синьйор Баптісто, прошу до господи.

Даруйте — страва в мене лиш одна,

Та в Пізі надолужимо. Заходьте ж.

БАПТІСТА

Іду, іду.

Виходять.

Входять Люченцо і Бйонделло.

БЙОНДЕЛЛО

Гей, Камбйо, гей!

ЛЮЧЕНЦО

Ну, що таке, Бйонделло?

БЙОНДЕЛЛО

Ти бачив, як мій пан моргав до тебе?

ЛЮЧЕНЦО

Ну то й що?

БЙОНДЕЛЛО

Та нічого, але він зоставив мене тут, щоб я тобі розтлумачив, що всі ці знаки мають означати.

ЛЮЧЕНЦО

Ну, розтлумач, будь ласка.

БЙОНДЕЛЛО

Тож слухай. Баптіста саме бесідує з удаваним батьком удаваного сина.

ЛЮЧЕНЦО

Ну то й що?

БЙОНДЕЛЛО

Ти маєш привести Баптістину дочку на вечерю.

ЛЮЧЕНЦО

А тоді?

БЙОНДЕЛЛО

А тоді старий священик із церкви Святого Луки в будь-яку хвилину до послуг вам.

ЛЮЧЕНЦО

Ну й що з усього цього?

БЙОНДЕЛЛО

А це вже я не знаю — може, вони там укладають фальшиву шлюбну угоду. А ви укладіть угоду з нею самою — cum privilegio ad imprimendum solum[8]. Мерщій до церкви! Та прихопіть із собою священика, причетника і якихось більш-менш поважних свідків.

Коли ви прагли не цього, не буду я втручатись,

Та з Б’янкою тоді навік вам треба попрощатись.

(Повертається, щоб іти)

ЛЮЧЕНЦО

Слухай-но, Бйонделло!

БЙОНДЕЛЛО

Ніколи мені слухати. Я знав одну служницю, що встигла повінчатися, поки бігала на город нарвати петрушки, щоб начинку для кроля приготувати. Отак і ви можете, пане; а поки що бувайте. Мій пан наказав мені бігти до церкви Святого Луки просити священика, щоб був напоготові, коли ви прийдете зі своєю додачею.

(Виходить)

ЛЮЧЕНЦО

Аби вона схотіла, ну, а я

Готовий завжди. Та чого вагатись!

Вона погодиться. Біжу по неї!

Хоч хай там що, без неї не вернусь.

(Виходить)