Розділ 13
Токуген Нуматака стояв у своєму розкішному офісі на горішньому поверсі й дивився на токійський обрій. Підлеглі та конкуренти знали його під прізвиськом Акута Саме — акула-вбивця. За три десятиріччя він примудрився перехитрити своїх конкурентів, перемогти їх на торгах та переграти в рекламній сфері, а тепер ось-ось мав стати гігантом глобального масштабу, вийшовши на світові ринки.
Невдовзі Токуген Нуматака завершить найбільшу оборудку у своєму житті, оборудку, якій судилося перетворити його «Нуматех корпорейшн» на «Майкрософт» майбутнього. Його кров кипіла адреналіном. Бізнес — це війна, а війна завжди збуджує.
Хоча три дні тому, коли йому зателефонували, Токуген Нуматака мав певні підозри, але тепер він знав усю правду. Небеса благословили його міоурі — щасливою долею. Він був обранцем богів.
— Я маю копію пароля для «Цифрової фортеці», — сказав голос з американським акцентом. — Чи не хочете його придбати?
Нуматака мало не розреготався. Він знав, що це хитрий трюк. «Нуматех корпорейшн» запропонувала чималу суму на торгах за новий алгоритм Енсея Танкадо, а тут якийсь невдаха-конкурент здумав жарти жартувати, намагаючись видурити інформацію про розмір запропонованої суми.
— Ви маєте пароль? — спитав Нуматака з удаваною цікавістю.
— Так. Мене звуть Північна Дакота.
Нуматака знову зробив над собою зусилля, щоб не розсміятися. Про Північну Дакоту знали всі. Танкадо розповів пресі про свого таємного напарника. Танкадо зробив мудро, взявши партнера: навіть у Японії бізнесова практика стала безпринципною. Тому Енсей Танкадо видавався незахищеним. Але одна необережна дія з боку аж надто нетерплячої фірми — пароль опублікують, і тоді постраждають всі фірми-виробники програмного забезпечення.
Нуматака смачно затягнувся сигарою «Умамі» й вирішив трохи пограти в дурному спектаклі, що його влаштував невідомий співрозмовник.
— Отже, ви продаєте ваш пароль? Цікаво, дуже цікаво. А що скаже про це Енсей Танкадо?
— Я не клявся зберігати вірність містеру Танкадо. Містер Танкадо мав глупство довіритися мені. Цей пароль коштує в тисячу разів більше тієї суми, яку він платить мені за його зберігання.
— Вибачте, — відповів Нуматака. — Ваш пароль не має для мене ніякої цінності. Коли Танкадо дізнається про ваш вчинок, він просто оприлюднить свою копію, і вона заполонить ринок.
— Ви отримаєте обидва паролі, — мовив голос. — Той, що належить містеру Танкадо, і мій.
Прикривши рукою слухавку, Нуматака голосно розсміявся. А потім не втримався і спитав:
— А скільки ж ви хочете за обидва паролі?
— Двадцять мільйонів американських доларів.
Точнісінько таку суму запропонував Нуматака під час торгів.
— Двадцять мільйонів? — удавано вжахнувся він. — Яке нечуване нахабство!
— Я бачив цей алгоритм. І запевняю вас, він того вартий.
«Повна бздура, — подумав Нуматака. — Він вартий вдесятеро більше».
— На жаль, — відповів він, втомлюючись від гри, — ми обидва знаємо, що містер Танкадо ніколи на це не піде. Лишень подумайте про юридичні наслідки.
На протилежному кінці лінії запала лиховісна тиша.
— А що як містер Танкадо вийде з гри?
Нуматака був знову розсміявся, але відчув незвичну впевненість та рішучість у голосі співрозмовника.
— Якщо Танкадо вийде з гри? — спитав Нуматака й замислився. — Тоді ми з вами домовимося.
— Я буду на зв’язку. — Й у слухавці почулися короткі гудки.