Дочки-матері та ніч убивства

Подяка

Ця книга народилася з відчаю та любові. Три роки тому в моєї матері — моєї розумної, енергійної, незалежної матері — діагностували метастатичний рак легень. Я змінила своє життя й звільнилася з роботи, щоб піклуватися про неї. Ми радо проводили час разом, але після численних операцій і курсів лікування почали втрачати надію. Нам було потрібно на щось відволіктися, зайнятися проєктом, який об’єднав би нас у радості, а не в тривозі. Ця книга стала таким проєктом. Я та моя мама завжди любили читати детективи, тож почали вигадувати детективний сюжет із персонажами, трохи схожими на нас — заповзятливих каліфорнійських жінок, які намагаються поєднувати професійні амбіції з материнством. Я писала, а моя мати читала — і ми занурилися у світ Рубіконів. Ця книга присвячена моїй матері, Саріні, яка продовжує приносити в цей світ силу, любов і гумор.

Попри те, що ця історія почалася з мене та моєї мами, вона не закінчилася на нас. Писати історії страшно, і я мільйон разів задумувалася про те, щоб покинути цю справу. Щоразу добрі слова близьких людей підштовхували мене рухатися далі. Моя мама запитувала мене в повідомленнях, що буде далі; найкраща подруга готувала мені вечерю; а мій чоловік запевняв мене, що я проводжу час із користю. Анрі Матісс якось сказав, що творчість вимагає сміливості. І це правда. Але вона також вимагає підбадьорення. Дякую моїм рідним, друзям і всім щедрим людям, які читали перші начерки та давали цінні відгуки, зокрема Сіблі Саймон, Морґану Саймону, Карсону Нікодемусу, Бек Тренч, Еліз Ґраната, Меґ Діхтер, Еббі Саул, Джессіці БроудФрек, Кетрін Колдвел, Кейт Колтан, Марії Даверсі, Віллу Делхеґену, Джо Дуеєру, Ілейн Г’юменн Ґурейн, Хлої Джоунс, Еллісон Крафт, Ерін Лірі, Тейлору Ліллі, Лілії Маротті, К’єрі Пікок, Серені Рівері, Кейт Робертс, Сієррі Ван Рік Де Ґрут і С’юзен Волтер. Ваші пропозиції зробили цю книгу потужнішою, а ваша підтримка окриляла мене.

Дякую всім, хто допомагав проводити дослідження для цієї книги. Я прожила в затоці Монтерей п’ятнадцять років, але цей проєкт допоміг мені стати ближчою до того місця, яке я називаю своїм домом. Я відзначаю та ціную багаторічну турботу про цю землю з боку «Amah Mutsun Tribal Band» та племені Олоні, які продовжують свою опіку попри хвилі гонінь і переселень. Дякую численним агенціям, які захищають та оберігають Елкгорнське болото. Дякую моїй доньці Рокет за те, що вона була моїм надійним помічником у проведенні досліджень і сиділа на моїй дошці спереду, указуючи на потенційні місця для вбивства на березі. Дякую Роберту Стівенсу за те, що поділився історичними документами, провів тур справжнім ранчо Роудгауз і терпляче називав по буквах назву кожної рослини та пташки, яких ми зустрічали на пагорбах над болотом. Дякую Джесс Ґрізбі та ««Kayak Connection за те, що навчили мене мистецтву проведення турів на каяках. Дякую Ейлін Кемпбелл, Марку Сілберстайну й Акваріуму затоки Монтерей за їхній ілюстрований посібник флори та фауни Елкгорнського болота. Дякую Террі Корвін за те, що вона пояснила юридичні тонкощі земельних трастів, і докторам Рейчел Абрамс та Біллу Скіннеру за те, що вони в будь-який час доби були готові відповідати на огидні медичні запитання. Попри їхні відмінні поради я не сумніваюся, що припустилася кількох помилок. Я відповідальна за всі помилки та перебільшення.

Усі перелічені мною особи були залучені ще до того, як ми серйозно замислилися про видання цієї книги. Але ось вона видана! Справжня! Це стало можливо лише завдяки зусиллям моєї агентки Стефані Ліберман, якій уміло допомагали Моллі Стейнблатт та Адам Гоббінс. Стефані, Моллі та Адам багато розповіли мені про письменницьку майстерність і постійно спонукали мене додавати глибини та нових рівнів цій історії.

Дякую Стефані за те, що принесла цю історію Ліз Стайн, моїй редакторці у «William Morrow». Я вперше поспілкувалася з Ліз телефоном, коли хворіла на COVID-19. Навіть попри мою лихоманку я чула її бачення цієї книги. Дякую Ліз за те, що повела наш човен шляхами, які я сама, мабуть, не відвідала б. Дякую за те, що закликала мене вкласти все серце в жінок Рубікон — у їхні цілі, бажання, конфлікти й насамперед їхню любов одна до одної.

Із командою «William Morrow» було надзвичайно приємно працювати. Як романістка-­початківиця, я часто почувалася так, ніби забрела в чужу серйозну царину. Дякую «чутливим читачам» Кет Ліао та Алехандрі Олівії за те, що допомогли мені усвідомити весь потенціал цих персонажів. Дякую Стефані Івенс, чудовому копірайтеру, а також Кім Ґлайдер і Ненсі Сінґер за стильну обкладинку та дизайн сторінок. Дякую суперзіркам маркетингу та промоції Рейчел Беркіст, Даніелл Бартлетт і Кейтлін Картер за те, що допомогли читачам познайомитися з сім’єю Рубікон. Висловлюю вдячність усім сумлінним працівникам «William Morrow» і «Ha­rperCollins», які допомогли цій книзі побачити світ.

Нарешті, хочу подякувати вам за те, що ви прочитали цю книгу. Я написала її як креативну розраду для себе та для моєї матері. Думка про те, що вона може принести задоволення вам, перевершує мої найсміливіші мрії. Де б ви не були, із чим не стикнулися б, я сподіваюся, що ця історія торкнеться вас і міцно обійме в цьому вирі. Я вірю у вас і в любов.