Заспівай мені, Кончіто,
Панна Вурст!
Лине пісня понад світом
З твоїх вуст.
Ти колись мене лякала,
Мов чума,
Був я темний та відсталий,
А дарма.
Є в тобі чарівна сила,
Ще й яка!
Придивлюся, бачу, мила,
Не бридка.
Як в кота хитливі очі?
То ж талант!
Слуха тебе дні і ночі
Мсьє Оланд.
Борода це не погано
Для зірок.
Хто незгодний, тим догана
Або строк.
Ти ж є прапором і знаком,
В тому й суть,
Треба вбогим неборакам
Це збагнуть.
Гей, Кончіточко, поїдьмо
В Єврорай!
Визнає, що ти не відьма,
Рідний край.
В ногу підемо, зразкові,
Залюбки
За тобою, мов казкові
Пацюки.
Привела, Кончіта, зая,
Весь наш рід
Аж до того Єврораю,
До воріт.
Тільки чорт стрічає лисий
У вогні,
Та стрибають поруч біси,
Все в багні.
Завела куди нас, люба?
Клята мить.
Бо душа почула згубу
І тремтить.
Посміхається несито
Він? Вона?
Хто ти, дядечко Кончіта?
Сатана!