В одному лісі
Жили собі зайці та лиси,
Вовки, круки, ведмеді-грізлі,
Коротше, звірі були різні,
Але до уряду чомусь
Там обирали виключно козлів.
І не знаходилось ніяких слів
Чи аргументів для переконання,
Щоб зупинити вічне козлообирання.
І що цікаво: хоч переконувати звірів
Було марно,
Але життя під владою козлів
У них було кошмарне!
Козли усе ламали, топтали або крали,
Але їх все одно усюди обирали!
І дехто навіть називав це — вірність ідеалам.
Тут, звісно, знайдуться читачі,
Любителі конспірології,
Чи політичної якоїсь зоології,
Котрі нам скажуть, буцім-то оця картина —
Портрет алегоричний України.
Так от, повірите (я ж не якийсь хлопчисько)
Нема нічого й близько!
Ну, хочете, ми клятву вам із Музою дамо?
Просто так вийшло. Випадково. Само.