Чи можна сподіватись на обранців?

Кажуть, у нас новий парламент. Припустимо. І його нові, і не дуже нові обличчя ми от-от побачимо. Вірю, що побачимо, хоча мурашки по спині поета бігають. Спитаєте, чому? Пояснюю — на душі каламуть, бо один голос шепоче: усе залишиться, як було, п’яте скликання і четверте однієї групи крові (тієї, що з народу смокчуть). А інший голос наполягає: «надейся и жди».

Втім, вже відомо, що відкриє першу сесію, як у старі добрі часи, член Компартії, а значить, і стара нудота знову запанує в залі. Тому пропоную: якщо за змістом все буде старе, так давайте хоч за формою відкаблучимо щось веселе. Наприклад, відкриємо засідання гучною кантатою під назвою «Партія «Наша Україна» веде!» (і це, не дивлячись на свої 14 відсотків). Або запросимо американську капелу банджористів з Вашигтонського Будинку офіцерів — нехай виконають вокально-хореографічну композицію «Наші хлопці з Пентагону стережуть свого кордона». Нарешті, можна поставити оцю мою маленьку драму.


ЕСТАФЕТА ПОКОЛІНЬ


По сесійній залі походжають два депутати. Один — старого, а другий — нового скликання.


СТАРИЙ ДЕПУТАТ

У цій залі ми, юначе,

Засідали. Отут, бачте,

Мікрофон, табло…


МОЛОДИЙ ДЕПУТАТ

А де дають бабло?


СТАРИЙ ДЕПУТАТ

Зачекайте, любий друже,

Депутат спочатку кружить

Містом і селом…


МОЛОДИЙ ДЕПУТАТ

За баблом?


СТАРИЙ ДЕПУТАТ

Щоб земля розквітла всюди,

Щоб жили в любові люди

В щасті і теплі…


МОЛОДИЙ ДЕПУТАТ

Ну, тіпа, у баблі?


СТАРИЙ ДЕПУТАТ

Юність! Юність нетерпляча…

(дістає з-за трибуни мішок)

Поможи піднять, юначе,

Тут аж сто кіло,

А ну, взяли «еврібаді»!


МОЛОДИЙ ДЕПУТАТ

Що там у мішечку, дядя?


СТАРИЙ ДЕПУТАТ

Та воно ж, бабло…


А так не хочеться бути «пророком в своём Отечестве»! Ну, просто як ніколи.

Загрузка...