Віршик про Сєню

Зустрів я у метро Яценюка.

От несподіванка яка!

Хоча дивлюся, ні, не Яценюк.

А так, якийсь…близнюк.

У справжнього Яценюка

В очах суворість є така.

І як кудись приїде він,

Усюди: «Вимагаю змін!

А ні — так, гади,

рознесу вас вщент!

Я ваш майбутній президент!

А ну, устать!

Кричати «будьмо, гей!»…

Як кажуть в Чорнівцях:

«А зохен вей!»

Загрузка...