Яка тонка, тендітна річ — політична рівновага в державі! Навіть нікчемна дрібниця здатна її зруйнувати.
Наприклад, посидів парламентарій з друзями та подругами за чаркою, скажімо, кави, прийшов додому вранці стомлений, а в нього, сердешного, на десять призначені перемовини по коаліції. В голові — темрява. У роті — металевий присмак, ніби він смоктав продукцію «Криворіжсталі». Руки тремтять. Звісно, в такому душевному стані поставити підпис під коаліційною угодою важко. В результаті — процес затягується, напруга зростає.
Або виходить президент сусідньої держави вдома на кухню, і бачить: дружина забула вимкнути на плиті конфорку, газ іде. Жінці — суворе зауваження, і раптом думка: «А якщо зараз ще мільйон гоподарок припустилися такої ж помилки?». В результаті — ціна на газ для України підвищується.
От у таких роздумах про фатальні дріниці та нюанси написав я цей вірш…
Сімейна історія
В.А. Ющенку присвячується…
Темний вечір, спить родина,
Тиша у хатинці.
В’яже, в’яже Катерина
Кофточку дитинці.
Буде сину біла пряжа,
Донці муліне є.
Катерина шиє, в’яже -
П'ятеро у неї.
От іще одна турбота —
В Катрі стали спиці —
Не туди пішла робота:
— Ні, так не годиться!
І як раз тієї ж миті,
З пасіки, в укусах,
До кімнати входить Вітя —
Чоловік Катрусин.
Чує Віктор, як дружина,
Його дітям мати,
Каже: «Вихід тут єдиний,
Треба розпускати!»
Чоловіку б розібраться -
Він сприйняв все прямо,
І на другий день вже вранці
Розпустив парламент.
Панове депутати, пам’ятайте цю історію, поважайте сімейні цінності, взагалі сім’ю, і зокрема, членів сім’ї гаранта Конституції.