Гумор та сатира

Дума про українського політолога

Жив на світі політолог,

Політолог молодий.

В нього був приємний голос,

Гарно вдягнутий завжди.

Де у нас які загрози,

Де підйом, а де застой,

Він робів щодня прогнози.

Аналитик був ще той.

І тому тримавсь зухвало —

Горда, впевнена хода.

Та прогнози не збувались.

Отака була біда.

І журився, хоч таємно,

Молодий отой діяч:

«Як же все це неприємно!

Не збувається, хоч плач!»

І сумний той бідолага

Якось спав майже добу,

І прийшов до нього Янгол.

Той, що змалку в нього був.

«Чом — заплакав політолог, —

Прогнозую, а дарма?

Он, сміються вже навколо,

Мовляв, успіхів нема!»

Янгол каже: «Досить суму.

Не досягнеш ти мети,

Бо Господь інакше дума.

Дума Він не так, як ти.

І тому не вийде путнє,

Не побачиш перемог.

Бо не можеш знать майбутнє.

Бо ти ж хлопчик, а не Бог».

«Що ж робить? — кричить сердешний, —

Вже дійшов я до межі!»

«Помолись, щоб знать прийдешнє.

Кажи: Боже, поможи!

А як будуть десь дебати,

(Ох, дивися, не нашкодь)

Як почнеш прогнозувати,

Додавай: як дасть Господь».

Політолог зблід відверто:

«То вже точно засміють!

Бо для наших, для експертів

Бог чи віра — то все муть.

Ой, дозвольте, я вгадаю

Хоч мізерне: — Де-не-де

Дощ рясний для урожаю

У четвер у нас піде».

«Прогнозуй… Ну, наче діти. —

Янгол тихо промовля, —

Все одно збиравсь полити

Наш Господь Свої поля».

І назавтра «Будуть зливи» —

В інтернет пішла стаття.

Дощ пішов, і був щасливий

Аналітик, як дитя.

Політолог той — це кум мій.

Тож повірте ви мені:

Зовні всі вони розумні,

А всередині дурні.