Довели нашого лідера держави. Долякали. Хто, питаєте? Звісно, коаліція. Розширювалися без усякого контролю. Називали себе «триста спартанців». Кого це не роздратує? Ну, і президент вдарив Указом. Йому кажуть: немає законних підстав. А він каже: ви перші порушили правила гри. І тут виникає просто таки гамлетівська колізія. Якщо депутати навіть дуже неприємні, чи можна повертати Основний Закон як дишло? В роздумах над цією проблемою і написався цей лист.
ЛИСТ ДО ГАРАНТА КОНСТИТУЦІЇ
Добридень, пане гаранте!
Розпустили, значить.
Пробили хлопцям куранти,
Нема сили бачить
Обличчя не милі,
І це зрозуміло:
Бо немає гарантій спокою
Від тих коаліцій,
«Триста» щоночі сниться,
За те — і по пиці!
Тільки дозвольте спитати:
Може ми й не демократи,
І освіта в нас бідна,
Але як же вона,
Конституція рідна?
Виходить, можна чхати
На дев’яносту статтю?
«Та тю!» -
Кричать мені орли Секретаріату, —
«Та в боротьбі з кучмізмом
Ми готові до всього,
Хоч до канібалізму!»
Доречі, про Кучму,
Наставника вашого і батька.
Той гайки закручував,
Але хочу сказать вам,
Гаранте-пане,
Данилович з екрану
Не присягав щомиті
На вірність цінностям
Демократичним,
Не казав, що в нього
Ручки помиті
Краще за всіх на світі.
Ну, і ще практичне
Одне запитання:
Чому переобрання
Гаранта чотири умови
Ви знаєте чітко,
А три умови
Ради розпускання
Вам і читати гидко?
Адже цифри — ваша стихія,
Ви — бухгалтер-відмінник.
Чи може, найбільша
Демократична цінність
Для вас просто влада?
Ваша і вашої патріотичної
Бригади?
Влада як сенс, як мета,
Як критерій?
А це вже, пане гаранте,
Подвійна бухгалтерія.
От і виходить —
Злетіла наша юна демократія
Мов птиця,
А ви її — Указом із гаубиці!
Зазнала, голубка, спотворень
Ще змалку…
Вам «птічку нє жалко»?
P.S. Даруйте, що мало посилався на юридичні джерела. Втім, поезія — то більше емоції. Та й в історії з Указом без емоцій теж не обійшлося.