Гумор та сатира

Шановний президенте, браво!

Я вперше вам гукаю: «ТАК!»

Не збагатили ви державу,

Та мову збагатили як!

Ми слово те, мов малі діти,

Шептали нишком стільки літ!

Тепер воно в устах еліти

Лунає вільно на весь світ!

Колись — шпана, бидлота різна,

Тепер — його в палаці гнуть.

І я цей сплеск демократизму

Уславить хочу і збагнуть!

Гаранте! Що це? Шир натури?

В скрутний ви показали час?

Або трипільськая культура

Зненацька вилізла із вас?

А, може, біла, наче крейда,

Мов привид, тиха та стара,

З’явилась тінь Зігмунда Фрейда

І ходить берегом Дніпра?

Так! Підсвідомість вийшла чиста!

Таке сказати ви змогли,

Бо мали на увазі місце,

Куди усіх нас завели.

Про слово те скажу вам більше,

Не просто тілом є воно,

Це орган рішень наймудріших,

Що нам спуска РНБО.

І відчуття прийшло вам точне

В ту красномовну, славну мить,

Що всій бригаді в п’яту точку

Вкраїна може загатить.

Кінчаю віршик свій і лист я,

І ще дозвольте «на коня»:

Яка «європа» буде в біса,

Коли іде така гризня?

Чужих злодюг дурні холопи,

Знов будем жити, любий пан,

Усі в глибокій НЕЄВРОПІ,

Допоки ви у нас гарант!