— Ховайтесь, куме в листя!
Тікаємо під міст!
Кругом самі кучмісти,
І той, і той кучміст!
Он, бач, яка харизма,
А з Кучмою колись
Займався теж кучмізмом,
І гроші завелись.
— А ця? Така ж завзята!
Невже їй Кучма — друг?
— Казала йому «тато»,
І їла в нього з рук.
— А той, що за Вітчизну
З трибуни так страждав?
— Короткий курс кучмізму
В партшколі викладав.
— Виходить, всі нечисті?
Кучмізм не має меж?
— Авжеж, ви теж з кучмістів.
— А ви? — Я, куме, теж.
— Так хто ж стоїть за правду?!
Не кум, не сват, не брат!
— Хто голосніше гавкне,
Той більший демократ.
Тут, куме, хитра штука,
Ще компартійний хист:
Якщо ти перший стукнув,
То ти вже не кучміст.