Гумор та сатира. Збірка

Хто має дар, той у неволі.

Сатира — то моя вже доля,

І я, покірний, якось тут

Зібравсь писать про наших «ультра».

Отих, що роблять собі культа

Із Нації, та під салют

Своєму ідолу тепер

Уже готують списки жертв.

Сюжет придумався веселий:

Звільнилися міста і села

Від москалів, євреїв, тощо,

Панує Нація сама,

А щастя все ж таки нема,

Як і раніш, зникають кошти.

Ну, ворогів тоді лихих

Пішли шукать серед своїх,

Від страт народу стало мало…

Так я сміявся з «маргіналів»,

Та раптом здибав інтерв’ю

Вождя «Тризубої Свободи».

Панове! Зникли всі нагоди

Для жартів. Усмішку свою

Стирайте з вуст своїх негайно,

Бо може стати вам «не файно».

По-перше, інші вже вони,

Ті вояки червоноокі.

Вже не летить на різні боки

Їх чорна слина. Пацани

Вдягатись стали модно, чисто:

«Які ми, дядечку, фашисти?

Адольф — це «бяка», хлопець «бед»!

І посміхаються погордо.

Вже отман їх на бігбордах

Свій демонструє «блендамед».

Отож збагніть, мої хороші —

За ними хтось, хто має гроші.

По-друге, певні вчителі

Навчили правильно брехати:

«Концтабори? Народ за грати?

Ну, наче діти ви малі!

В Москви чимало провокацій,

І, як їх там, інсинуацій!

Бандера — звір, маньяк, т. д.?

А в них було НКВД!»

І скалять зуби в телеящик.

Комусь вони потрібні. Нащо?

Тут третя думка є така:

Допоки каламутить криза,

І Україну рвуть харцизи,

Отого ультра-козака

Покликать можуть і до влади.

Так, скажуть, має певні вади,

Але — гроза для ворогів,

А в нас година надзвичайна.

І ось його уже «качають»

«Соратники», і дорогі

Костюми знявши із Європи,

Вони кричать нам як холопам,

Що «юбер аллес» в них «Юкрейн».

І в пику нам кидають прямо:

«У нас змінилася програма!

Ану, шикуйсь! Вперед! Гей-гей!»

І «гот міт унц», і «з нами бог»,

І знов «я воль» і «хенде хох»…

Для друзів маю ще четверте

І сьоме, та скажу відверто:

Коли візьмеш свій бюлетень

На рідній виборчій ділянці,

І, може, із похмілля вранці,

Чи після теле-теревень,

Рука захоче ставить «пташку»

За «русофобськую мілашку»,

Дверима пальці прищими.

А то тобі оті куми

За це бажання хворобливе

Прищимлять щось і більш важливе.