Плач за демократією (з циклу «Кошмари»)

І знов наснилося жахливе

(І в нашому краю практично неможливе).

Ніби за рішенням прем’єра й Кабінету

Мого портрета віднині

Розвісить треба по усій країні,

У кожному селі й родині…

І бачу уві сні: якісь вже бугаї

Заносять силоміць зображення мої,

І ось вже вишу по кутках у кожній хаті я.

Я плачу, плачу: «Хлопці! Братіє!

А де ж свобода вибору

І, вибачте на слові, демократія?»

А ті дивуються, і так мені категорично:

«Оце, добродію, є справжня демократія.

Ну, може, трохи специфічна.

А втім, як не подобається тут вам —

Валіза! Вокзал! Тундра!

Валіза! Вокзал! Тундра!».

Загрузка...