Гумор та сатира

Драма на цвинтарі

Ой, не плач, не плач, небого,

Та кажу, не вий-но!

Що там сталось?

— Та ховають!

Реформу! Конституційну!

— А хіба вона померла?

Ніби й не хворіла.

— Не померла, а живою

Кладуть у могилу!

— Хто ж ті кати? Як посміли?

Чи ми — не Європа?

— Та Гарант її покинув

І віддав холопам.

Спершу він її голубив,

Слів казав чимало,

Ну, а потім відцурався,

Бо недосконала.

— Горе, горе! Де ж парламент,

Бідну рятувати?

— Та в Гаранта є команда,

А в неї — лопати.

Та й сама реформа люба

Каже: "Хочу вмерти".

Катував її, сердешну,

Видно, сам Безсмертний.

— Таки, справді, закопали,

Саджають дерева.

Що це, камінь на могилі?

— Ні, то — референдум…