Дума про сало

Ми хотіли мати сало.

Сала дали нам чимало.

Ми сказали: «То замало».

Нам тоді іще додали,

Так, що з рота випадало.

Та душа не заспівала,

Серце стукало недбало.

Хоч ми стільки сала мали,

Що вже ноги не тримали.

А чогось не вистачало,

В грудях шкрябати почало,

І з глибин, де спало сало,

Тихо думка випливала:

«Марні пошуки тривалі.

Хлопці, справа не у салі…»

Загрузка...