Прокол гетьмана

«Група вищих посадовців держави поклала квіти до пам’ятника Богдану Хмельницькому, а потім ще довго стояла, поринувши в роздуми…»

З ранкових газет.

— Скажи, Богдане, прямо

Як гетьман, як вояк.

Яку прийнять програму?

Не виберем ніяк.

Ото зберемось в Раду,

І галас день та ніч.

Якби ти дав пораду,

Так з нас би могорич…

Ожив Богдан, і ясно

Промовив на коні:

«Я раджу вам не красти!»

І знов зокам’янів.

— Ну, це, брат несерйозно,

Нема таких програм.

Де вступ? Де перший розділ?

І хто повірить нам,

Як скажемо два слова:

«Не вкрадемо — це гріх».

Не тільки піпл, корови

Піднімуть нас на сміх!

Ми думали, ти — гетьман,

В тобі глибокий зміст,

Що хлопець ти конкретний,

А ти, брат, утопіст.

2003

Загрузка...