Гумор та сатира. Збірка

Злочинний режим повертається

Я голос чув: «Ми прийдем знову,

Злочинний прийде знов режим…»

І раптом входить Янукович,

І йде Азаров поруч з ним.

Стояла ніч. Ще спали півні.

Страшне видіння, голоси:

«Ми підлікуєм нашу гривню,

Дамо за безцінь ковбаси,

І газу буде в нас чимало…».

Так підло вабили мене,

А ще в руках вони тримали

Щось соковите і смачне.

І посміхалися криваво,

З того, смачного, капав сік.

Хотів я крикнуть «Геть!» чи «Слава!»,

Але від голоду не зміг.

Жахлива мить! По тілу піт лив,

Я ледь не зрікся всіх ідей!

І тут згадав я чисте, світле…

Не пиво, хлопці. Двох людей.

Обличчя двох моїх обранців

(І тануть став ганебний глюк).

Нардеп Крисюк один пан звався,

А інший був — козак Рилюк.

Коли згадались їхні очі,

Де глибина, духовність, дух,

Я закричав катам: «Не хочу!»,

І затулив руками слух.

«Перед лицем таких моральних

Авторитетів та взірців

Не зраджу я! Геть, інфернальні!

Геть, політичнії мерці!».

І зникли Янек і Азаров.

І те, смачненьке, зникло вмить.

(Хоча, як танула примара,

Я встиг шматочок відкусить).

Ох, як же тяжко було, рідні,

У тім двобої та війні!

Зате лишилась в мене гідність,

І всі здобудки — при мені.

Та сил нема. Немов побитий.

Перед очима сало, хліб…

Тут тіло почало тремтіти,

А до зарплати десять діб.

Пішли голоднії судоми,

Тремтить нога, тремтить рука…

І впав! І втратив я свідомість!

І більше, кляту, не шукав.