Сьогодні важко усім. Владі — бо ділить вона Неньку сердешну, ділить, шматочки по портфелях розкладає, покупцям роздає, а ті все одно зубами клацають. Не задоволені. Важко народові — бо дивитися на цей поділ соромно та гидко. Але найважче поетові. Душу розривають протиріччя. Хочеться писати щось монументальне — епос або поему. І щоб про сьогодення. Та події сиплються так стрімко, що поки допишеш епос, і герої бігатимуть інші, та і державу, може не впізнаєш.
Тому вирішив я зібрати різні дрібниці: повідомлення, телефонні дзвінки, урядові телеграми, і створити першу українську sms-поему під назвою «Вершник без коаліцї» — бо куди нас мчать наші отці-правителі, невідомо.
ЛИСТ ДО УЧАСНИКІВ КОАЛІЦІЇ
Ділитись швидше треба!
Цілую всіх. Амеба.
SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ
* * *
«Нашаукраїнці», браття,
Привіт від «Нашої Бурятії»!
* * *
Синку, битимеш прокурора,
Заберу мотора.
* * *
Не підпишуть коаліцію —
По пиці їм! По пиці!
* * *
Хлопці, думайте про вічне,
Нащо вам імпічмент?
* * *
Чекаємо на портфельчики.
З крокодильчика.
Омельченки.
* * *
— Справи — супер! На всі сто!
Узяли до ВТО.
— Я ж просив — до СОТ,
Ідіот!
ВАРІАЦІЯ
Російську я вивчив би тільки за те,
Що нею мовчить Мовчан!
ЕПІТАФІЯ
Ще молодії
Пізнали зраду.
Тут сплять надії
На чесну владу.