Дума про толерантність

Люблю я жити толерантно!…

Коли усе побарабантно,

Коли живеш неначе в танку,

Сидиш, складаєш хокку, танки,

А навкруги, немов Содом,

Або дурдом.

Але своїм жорстким судом

Я не суджу — не маю права.

Нехай хоч підорів орава

Парадами поганить Київ мій.

Нехай хоч стародавній змій

На берег вийде із Дніпра.

Я не кричатиму «ура!»,

Але й обуритись не буде жодних спроб.

Бо я з Європи, і не гомофоб.

Хоча буває, припече,

І так би врізав між очей

Якомусь пану десь у банку…

Але кажу собі:

«Не толерантно це, Степанку!».

І тільки з люті вирву із землі траву,

Розслаблю галстука, подихаю,

І знов живу.

У мене пес Сірко помер сьогодні на світанку.

Оно лежить.

Щасливий, толерантний!

Загрузка...