Час пик

В мене очі, як дві дірки,

Пика, як в свині.

Але вийти в телезірки

Хочеться мені.

Скаже хтось: «Бажання дике,

Хлопче, схаменись!

Ти свою погану пику

Бачив хоч колись?»

Та не дам на це я згоди,

В мене свій маршрут.

Пика — то не перешкода,

Головне — розкрут.

От засуньте мою пику

В сорок передач,

І глядач до неї звикне,

Змириться глядач.

Ну, спочатку буде кепсько,

Трошки поблює.

Звісно, пика — то не кекси

І не крем-брюле.

Та нудота скоро зникне,

І вже через рік

Хтось гукне: «А де та пика?

Я до неї звик!»

І як випре на екрани

Сам Ален Делон,

Скажуть: «Пика ця погана,

Іди геть, мурло!»

Загрузка...