Одіссея

Спілберг, Толкін та інші

Шлях додому став досить поширеною темою (або тропом, як люблять зараз казати) у сучасному мистецтві. Чудовим прикладом є «Володар перснів» і «Гобіт» (чий підзаголовок — «Туди і звідти»). Надзвичайно популярний у свій час «Алхімік» Пауло Коельйо йде за тією самою канвою — подорож і повернення. В усіх випадках нагорода, скарб, за яким вирушав герой, лежить не десь за лісами, за горами, а вдома, там, де і був завжди. Ще один приклад «ностоса» — «Чарівник країни Оз» — і книга, і відомий музичний фільм. Чарівні слова «немає місця кращого, ніж дім» повертають Дороті в Канзас, і якщо на цьому місці ми ще не зрозуміли, у чому полягає ідея, завіса опускається на словах героїні: «Тітко Енн, немає місця кращого, ніж дім».

Сюди ж можна додати і «Бурю» Шекспіра, і фільми: «Іншопланетянин» Спілберга, «Аполлон 13», «У пошуках Немо», «Холодна гора», «Літаком, поїздом, автомобілем»... Є ще фільм «Лев», заснований на книзі з промовистою назвою «Довга дорога додому»... Усього й не згадаєш одразу. А от «2001: Космічна одіссея» Стенлі Кубрика сюди не підійде, незважаючи на назву.

Фільм братів Коенів «О де ж ти, брате» свідомо переносить сюжет «Одіссеї» на американський Південь часів Великої депресїї. Героя (грає його Джордж Клуні) звати Улісс Макгілл, дружину його — Пенні, їй не дають проходу нахабні залицяльники, і дорогою додому Улісс зустрічається з однооким Поліфемом, якого грає Джон Гудман (майже велетень), й із сиренами, які співом намагаються відвернути його від мети. У «Брукліні» та «Лонг-Айленді» Колма Тойбіна героя (звати його Ейліс) теж роздирає туга за домом — тяжка й непереборна. Я більш ніж упевнений, що багато хто з нас зможе додати до цього списку щось своє: «Загублені в космосі», «Зоряний шлях: Вояджер», «Лост», «Батьківщина» і ще багато чого150.

150 І це не кажучи про українську літературу, якій у ХІХ столітті дав нове дихання жартівливий переспів «Енеїди»! — Прим. перекладача.

Але, мабуть, найбільш послідовно наслідує Гомера, беззаперечно, роман «Улісс» Джеймса Джойса, про який кажуть, що він посідає в сучасній літературі таке саме місце, яке оригінал посідав у древній.

Протягом одного дня 1904 року в Дубліні («День цвітіння», або «День Блума»151) чоловік знаходить юнака, якому стає за батька, а юнак — чоловіка, якому стає за сина, — стосунки, яких кожен з них потребував, сам того не знаючи. Цей пошук стає основою для роману. У ролі Одіссея тут виступає дублінський єврей Леопольд Блум, а його дружина Моллі на початку постає в ролі Каліпсо, а наприкінці — у ролі Пенелопи. Телемаха тут звати Стівен Дедал, це впертий і розумний герой більш раннього, майже автобіографічного роману Джойса «Портрет художника в юності». Структурно роман теж наслідує Гомера, і Джойс навмисно дає розділам назви «Лотофаги», «Лестригони», «Скілла і Харібда, «Бики Сонця» тощо.

151 День святкування пам’яті ірландського письменника Джеймса Джойса, який щороку відзначають у Дубліні й інших місцях 16 червня. Це — день подій його роману «Улісс» 1922 року. Свято названо на честь головного героя цього роману Леопольда Блума. — Прим. перекладача.

Коли наші доісторичні предки, мисливці та збирачі, перейшли до скотарства й землеробства, збудували перші доми та поселення, а потім опанували мистецтво торгівлі й вийшли в море на пошуки пригод і покупців, мрія про повернення додому стала найяскравішою зіркою на небосхилі нашого серця. І неважливо, фізичний цей дім чи духовний, справжній чи вигаданий, шукає його герой чи вертається до нього, — про це творили й творитимуть книги, картини, фільми. І для всіх цих безкінечних «Одіссей» гомерівська «Одіссея» стала прикладом, джерелом натхнення, своєрідним домом — недарма в англійській мові «Гомер» (Homer) пишеться майже як «дім» (home).