Одіссея

Смертні

Ітака

АГЕЛАЙ. Хитрий жених Пенелопи.

АМФІНОМ. Жених Пенелопи, намагався вбити Одіссея у спину. Не вийшло.

АНТІКЛЕЯ. Колишня цариця Ітаки. Донька Автоліка. Дружина Лаерта. Народила від нього Одіссея і Ктімену. Померла від горя через тривалу відсутність сина. Її тінь розповідає про свою смерть Одіссеєві в підземному царстві.

АНТІНОЙ. Ватажок женихів і найбільш настирливий з них. Намагався вбити Телемаха. Не вийшло. Намагався натягнути лук Одіссея. Не вийшло. Намагався ухилитися від стріли Одіссея. Теж не вийшло.

ЕВМЕЙ. Вірний свинопас Одіссея. Колишній царевич, якого викрали пірати та продали в рабство. У відсутність царя разом з Ментором виховує Телемаха. Гостинно прий­має жебраків. Разом з Філетієм допомагає Одіссеєві перемогти женихів Пенелопи та повернути дружину, дім і царство.

ЕВРІКЛЕЯ. Вірна няня Одіссея і Телемаха. Упізнає Одіссея за шрамом на нозі від кабанячого ікла. Допомагає Одіссеєві перемогти женихів Пенелопи й повернути дружину, дім і царство. Милосердям до ворогів не вирізнялася.

ЕВРІЛОХ. Чоловік Ктімени, сестри Одіссея. На війні був першим заступником свого зятя. Любив дещо зловживати сімейним становищем. Пережив усі бурі, втік цілим та неушкодженим від кіконів, лотосоїдів, циклопів, лестригонів, не став свинею на острові Кіркеї, бачив підземний світ, утік від сирен, Скілли та Харібди. А от Зевса з Геліосом вже не осилив.

ЕВРІМАХ. Гучноголосий жених Пенелопи. А от Одіссея перекричати не зміг.

ЕЛПЕНОР. Наймолодший у війську Одіссея у Троянській війні. Йому пощастило як останній палці ковбаси в магазині — пережив усіх кіконів, лотосоїдів, циклопів і лестригонів — і все це, щоб впасти з даху на острові Кіркеї. Там він і спочиває в мирі157.

157 Гомер, до речі, любить ковбасні аналогії. Узяти хоча б 20 книгу, де Одіссей, мріючи про помсту женихам Пенелопи, крутиться на постілі немов ковбаса на вогні. Що ж, у команді Одіссея всім пощастило, приблизно так само — крім самого Одіссея. — Прим. автора.

Стівен Фрай використовує відносно поширений англомовний вираз «shrewdest sausage in the stew» (найхитріша ковбаска у рагу), якою Елпенор, відповідно, не був — та й ніхто не був, крім Одіссея. — Прим. перекладача.

ІР. Головний жебрак Ітаки. Так-то його звали Арней, а Іром його назвали на честь Іриди, посланниці богів, адже він постійно бігав за різними дорученнями від женихів. У бої безхатьків зазнав нищівної поразки від Одіссея.

КТЕСІПП. Жених Пенелопи. Любив коней і кидати копита у гостей.

ЛАЕРТ. Цар Ітаки (на пенсії). Батько Одіссея і Ктімени. Дуже ослаб після смерті дружини Антіклеї.

ЛЕОД. Жених Пенелопи, провидець.

МЕДОН. Посланець при палаці. У середні віки був би непоганим герольдом. Друг Телемаха за відсутності Одіссея.

МЕЛАНТІЙ. Козопас у змові з женихами Одіссея.

МЕНТОР. Вірний друг Одіссея. Разом з Евмеєм у відсутність Одіссея виховував Телемаха. Афіна перевтілювалася в нього щоб допомагати Телемахові в його мандрах.

НІХТО. Прокляття Поліфема. Хвалькуватий псевдонім.

ОДІССЕЙ. А це — цар Ітаки. Син Антіклеї і Лаерта. Онук Автоліка, який дає йому досить мізантропічне ім’я («розлючений»). Правнук Гермеса. Брат Ктімени. Чоловік багатостраждальної Пенелопи. Коханець Кіркеї, Каліпсо і (за «Телегонією») Каллідіки. Господар вірного пса Аргуса. «Віддалений» батько Телемаха (від Пенелопи), Аргія і Телегона (від Кіркеї) і (за «Телегонією») Поліпоета (від Каллідіки). Поліфем знав його як Нікого. Римляни ненавиділи його під іменем Улісс. В усіх пригодах Одіссея йому сприяла Афіна. Один з провідників грецького війська у Троянській війні. Вигадав (не без допомоги Афіни) хитрість із дерев’яним конем. Неперевершений у хитрощах і вигадках. Був битий бурями, пройшов багато випробувань, бачив чимало чудес, зазнав багато зла й добра, бачив гоніння й гостинність, доки боги врешті-решт не дозволили йому знов ступити на рідну землю й повернути дружину, дім і царство. Щоправда, мав знову вирушити в мандри, а автор «Телегонії» змусив Одіссея впасти від руки власного сина Телегона.

ПЕЙРЕЙ. Супутник Телемаха в його мандрах. Бере до себе Теоклімена, не попередивши родину про гостя.

ПЕНЕЛОПА. Цариця Ітаки. Донька Ікарія, царевича Спарти. Двоюрідна сестра Клітемнестри та Єлени. Вірна багатостраждальна дружина Одіссея. Мала від нього сина Телемаха. У розмові з Каліпсо Одіссей порівнював німфу з дружиною — і не завжди на користь останньої. Пенелопу буквально взяли в облогу надокучливі женихи. Спочатку вона відмовлялася обирати, доки не зробить гідний саван для старого свекра, Лаерта. Урешті-решт обіцяла вийти за того, хто зможе натягнути лук Одіссея і вистрелити з нього. Через насланий Афіною сон Пенелопа не бачить, як Одіссей і Телемах розправляються з женихами. Потім влаштовує чоловікові перевірку, аби з’ясувати, чи то справді він. Пізніше їй судилося знову лишитися на самоті, коли чоловік мусив ще раз вирушити в мандри. У «Телегонії» вийшла заміж за пасинка, Телегона.

ПЕРІМЕД. Багатолітній товариш Одіссея під стінами Трої. Пережив кіконів, лотосоїдів (на щастя, там їли лише лотоси), циклопів, вітри Еола, лестригонів, чари Кіркеї, підземне царство, сирен, Скіллу, Харібду — але не пережив гнів Зевса й Геліоса.

ПОЛІБ. Найбагатший з женихів Пенелопи.

ТЕЛЕМАХ. Царевич Ітаки. Чемний син Одіссея і Пенелопи. Сам того не знаючи, зведений брат Агрія й Телегона. Доки батька не було вдома, його виховували Евріклея, Евмей і Ментор. За закликом і підтримкою Афіни (в образі Ментеса і Ментора), вирушає на пошуки батька. У Пілосі його радо приймає Нестор — не сказавши, щоправда, нічого цікавого. Так само гостинно приймають його у Спарті Єлена, яка одразу впізнає в ньому сина Одіссея (яблуко від яблуні), і Менелай, який запевняє Телемаха, що батько його живий. Бере на борт Теоклімена, який також дає йому добрі знамення. Уникає нападу Антіноя. Зустрічає довгоочікуваного батька вдома в пастуха Евмея. Не може натягнути лук Одіссея, зате допомагає батькові розправитися з женихами Пенелопи й повернути собі дружину, дім та царство. Вступається за Медона і Фемія. Автор «Телегонії» одружує його з Кіркеєю.

ФЕМІЙ. Співець на Ітаці. Оспівує подвиги свого пана, аби про нього не забули.

ФІЛЕТІЙ. Вірний Одіссеїв волопас. Разом з Евмеєм допомагає Одіссеєві перемогти женихів Пенелопи та повернути собі дружину, дім і царство.

Мікени

АГАМЕМНОН. Цар Мікен. Нащадок вельми проклятого роду. Син Атрея. Брат Анаксібії і Менелая. Двоюрідний брат Егіста. Мусив тікати з Мікен, коли Егіст вбив Атрея і віддав трон своєму батькові Тієсту. За допомогою Менелая скинув Тієста й повернув собі мікенський трон. Чоловік Клітемнестри. Батько (від неї) Іфігенії, Електри, Ореста і Хризостеми. Провідник грецького війська у Троянській війні. Намагається принести в жертву Артеміді власну доньку Іфігенію. Сварка Агамемнона з Ахіллом ледь не коштувала грекам перемоги. Як трофей забрав доньку Пріама Кассандру — що не призвело ні до чого доброго. Уникнув смерті у холодних морських водах, які наслали Посейдон з Афіною, зате зустрів смерть у гарячій воді у власній ванні. Тінь Агамемнона приходить до Одіссея за новинами щодо своїх дітей, коли той спускається в підземне царство. За Агамемнона помстилися його діти Орест і Електра.

АРСІНОЯ. Няня Електри, Ореста і Хризостеми. Дружина їхнього вчителя Менандра. Разом з ним рятує дітей від зневаги, принижень і, можливо, дещо гіршого, що чекало на них від рук Егіста й Клітемнестри. Доклала скромних зусиль, щоб допомогти Оресту з Електрою помститися за смерть Агамемнона.

АТРЕЙ. Цар Мікен. Нащадок вельми проклятого роду. Син Пелопса. Брат Тієста. Батько Агамемнона, Анаксібії і Менелая. Прийомний батько Егіста, який убив його, щоб передати трон Тієстові. Помстилися за Атрея Агамемнон і Менелай. Прокляття роду Атридів припиняється на його онуках — Іфігенії, Електрі, Оресті й Герміоні.

ЕГІСТ. Нащадок вельми проклятого роду. Син (і одночасно онук) Тієста, зачатий з метою помститися Атреєві. Син (і одночасно брат) Пелопії (так, Тієст зачав Егіста з власною донькою Пелопією, чим накликав додаткові прокляття на свій рід). Усиновлений Атреєм, своїм дядьком, якого вбив і передав мікенський трон Тієстові. Вигнаний з Мікен своїми двоюрідними братами — Агамемноном і Менелаєм. Повернувся в Мікени, поки Агамемнон був у Трої, і став коханцем Клітемнестри. Батько (від неї) Алета й Ерігони. Допомагає Клітемнестрі вбити Агамемнона — за що був убитий Орестом, сином Агамемнона. За це вбивство Ореста переслідували фурії, а Ерігона шукала справедливості в Ареопазі.

ЕЛЕКТРА. Мікенська царівна. Нащадок вельми проклятого роду. Донька Агамемнона та Клітемнестри. Сестра Іфігенії, Ореста і Хризостеми. Зведена сестра Алета й Ерігони. Зневажена й ображена Егістом і Клітемнестрою. Після вбивства Агамемнона врятована Арсіноєю і Менандром, які забрали дітей Агамемнона на Фокіду, де їх прийняла, як власних дітей, тітка Анаксібія і її чоловік, цар Строфій. Спланувала вбивство (точніше, страту) Егіста з Клітемнестрою, і допомагали їй Орест і Пілад. Вийшла заміж за Пілада, з яким жила потім довго й щасливо.

ЕРІГОНА. Донька Егіста й Клітемнестри, сестра Алета, зведена сестра Іфігенії, Електри, Ореста та Хризостеми. Прагне справедливого суду над Орестом за вбивство її батьків. Афіна і судді Ареопагу її позов не задовольнили.

ІФІГЕНІЯ. Мікенська царівна. Нащадок вельми проклятого роду (чию історію власноруч виткала й повісила на стіну). Донька Агамемнона і Клітемнестри. Сестра Електри, Ореста і Хризостеми. Калхас вирішив принести її в жертву, щоб задобрити Артеміду. Щоб заманити Іфігенію туди, де стояв жертовник, Одіссей вигадав, ніби з нею хоче одружитися Ахілл. Розкривши обман, Іфігенія добровільно погоджується принести себе в жертву, але в останній момент Артеміда пощадила її, перенісши до Тавриди, де вона проти волі мусила стати жрицею у храмі Артеміди, приносячи в жертву греків. Щадить Ореста з Піладом, дізнавшись, хто вони. Переносить статую Артеміди з Тавриди в Афіни, аби виповнити пророцтво Аполлона.

КАЛХАС. Жрець Аполлона, провидець на службі Агамемнона. Приносить у жертву Іфігенію, щоб задобрити Артеміду. Розповідав усім, як Аякс зґвалтував Кассандру під час плюндрування Трої. Не зміг передбачити бурю, яку наслали боги, аби покарати греків.

КЛІТЕМНЕСТРА. Цариця Мікен. Донька Зевса і Леди. Сестра Єлени й Кастора з Полідевком (тих самих, що стали сузір’ям). Дружина Агамемнона. Коханка Егіста. Мати Іфігенії, Електри, Ореста і Хризостеми (від Агамемнона), а також Алета і Ерігони (від Егіста). Зненавиділа Агамемнона після жертвоприношення Іфігенії, занедбала своїх дітей від нього. Аби помститися Агамемнону за Іфігенію (і за те, що привів додому молоду наложницю Кассандру) вбиває його. Сама гине від рук Ореста й Електри, які мстилися за загибель батька. За її смерть Ореста мучили фурії, а Ерігона закликала його до суду.

МЕНАНДР. Наставник Електри, Ореста і Хризостеми. Вірний чоловік Арсіної, їхньої няні. Разом з нею рятує дітей від зневаги, принижень і, можливо, дещо гіршого, що чекало на них від рук Егіста і Клітемнестри. Доклав скромних зусиль, аби допомогти Оресту з Електрою помститися за смерть Агамемнона.

ОРЕСТ. Мікенський царевич. Нащадок вельми проклятого роду. Син Агамемнона та Клітемнестри. Зведений брат Алета і Ерігони. Зневажений та ображений Егістом і Клітемнестрою. Після вбивства Агамемнона врятований Арсіноєю і Менандром, які забрали дітей Агамемнона на Фокіду, де їх прийняла як власних дітей тітка Анаксібія і її чоловік, цар Строфій. Був близький зі своїм двоюрідним братом Піладом — як Ахілл з Патроклом. Отримав наказ від оракула Аполлона помститися за вбивство батька. За допомоги Електри й Пілада вбив Егіста й Клітемнестру. За допомоги Пілада зміг позбутися фурій і возз’єднатися з Іфігенією. Одружився з двоюрідною сестрою Герміоною і жив із нею довго й щасливо, об’єднавши престоли Мікен і Спарти.

ТІЄСТ. Цар Мікен. Нащадок вельми проклятого роду. Син Пелопса. Брат Атрея. Батько Пелопії, з якою зачав Егіста. Останній убив Атрея й віддав батькові мікенський трон. Вигнаний з Мікен Агамемноном і Менелаєм.

ХРИЗОСТЕМА. Мікенська царівна. Нащадок вельми проклятого роду. Донька Агамемнона та Клітемнестри. Сестра Іфігенії, Електри й Ореста. Зведена сестра Алета й Ерігони. Зневажена й ображена Егістом і Клітемнестрою. Після вбивства Агамемнона врятована Арсіноєю і Менандром, які забрали дітей Агамемнона на Фокіду, де їх прийняла як власних дітей тітка Анаксібія і її чоловік, цар Строфій. Там увага поетів і драматургів до неї губиться на тлі пригод старшого брата й сестри.

Інші греки

АВТОЛІК. Спритний крадій, син Гермеса та смертної царівни Хіони. Батько Антіклеї, дід Одіссея, якому й дав ім’я, яке означає «розлючений». Разом з онуком вирушає на полювання на кабана, від якого на нозі в Одіссея лишився пам’ятний шрам.

АХІЛЛ. Правитель Фтії та провідник мірмідонян. Син Пелея й морської німфи Фетіди. Батько Неоптолема. Його ніжні стосунки з Патроклом надихнули на історію Ореста й Пілада. Найвеличніший з грецьких воїнів у Троянській війні, неперевершений у спритності й люті. Афіна неабияк йому сприяла. Удав, ніби хоче оженитися на Іфігенії, аби принести її в жертву. Сильно сварився з Агамемноном. Убив багатьох найкращих троянських воїнів, зокрема Гектора (над чиїм тілом потім глумився) і Мемнона. Убитий Парісом. Якщо вірити його сину Неоптолему, забажав, аби йому в жертву принесли Поліксену. Щоправда, коли Одіссей зустрів його в підземному царстві, Ахілл не надто тішився ані Поліксеною, ані розповідями Одіссея про те, яка слава гримить про Ахілла у світі живих.

АЯКС. Цар Локрії. Не плутати з Аяксом Великим (або Теламонідом). Незважаючи на не надто показну статуру, був одним з провідних вояків у грецькому війську. Неперевершений у володінні списом, а в спритності поступався лише Ахіллові. Поглумився над Кассандрою у храмі Афіни під час плюндрування Трої. Кара богів за його блюзнірство й жорстокість спіткала усіх греків. Урятувавшись від бурі, сміявся над Афіною, яка наслала бурю на грецькі кораблі. За непомірну пиху був убитий Посейдоном.

ГЕРАКЛ. Улюблений смертний син Зевса. Улюблений хлопчик для биття Гери. Завзято вбивав чудовиськ і чинив інші подвиги, які ретельно описані у «Героях». Римляни називали його Геркулес.

ГЕРМІОНА. Спартанська царівна. Нащадок вельми проклятого роду. Донька Менелая і Єлени. Щасливо уникнула шлюбу з Неоптолемом. Вийшла заміж за Ореста, двоюрідного брата, з яким жила довго й щасливо, об’єднавши престоли Мікен і Спарти.

ДІОМЕД. Цар Аргосу. Один з провідників грецького війська у Троянській війні. Йому дуже сильно сприяла Афіна. Намагався разом з Одіссеєм покарати Аякса за його нечестя. Стараннями Афіни швидко вертається на Аргос, але стараннями Афродіти щастя там не знаходить. Італійці вшановують його як засновника кількох міст. Науковці теж вшановують його, назвавши на честь Діомеда вид великих альбатросів.

ЕХЕТ. Цар Епіру з дещо специфічними вподобаннями. Наприклад, коли його донька закохалася не в того хлопця, Ехет осліпив її, а хлопцем нагодував псів.

ЄЛЕНА. Запам’ятайте: не «Єлена Троянська», а «Єлена Спартанська». Цариця Спарти, найвродливіша з усіх смертних жінок. Донька Зевса й Леди, вихована спартанським царем Тіндареєм як власна донька. Сестра Клітемнестри і Кастора з Полідевком (тих самих, що стали сузір’ям). Її руку (і царство) Тіндарей віддав Менелаєві. Також її руку (і решту тіла) віддала Парісові Афродіта, через що почалася Троянська війна. Після падіння Трої примирилася з Менелаєм. Гостинно приймає Телемаха. Одразу впізнає в ньому сина Одіссея (яблуко від яблуні) і запевняє, що батько його живий.

ІДОМЕНЕЙ. Цар Криту. Один з провідних вояків грецького війська у Троянській війні. Дав обіцянку Посейдонові під час бурі, про яку потім дуже пошкодував.

КАЛЛІДІКА. Теспротійська цариця. Згідно з «Телегонією», разом з Одіссеєм і Афіною веде військо на війну проти бригів та Ареса. Мала від Одіссея сина на ім’я Поліпоет, який успадкував її царство.

МЕНЕЛАЙ. Цар Спарти. Нащадок вельми проклятого роду. Син Атрея. Брат Агамемнона й Анаксібії. Двоюрідний брат Егіста. Допомагає Агамемнонові скинути Тієста й повернути мікенський престол. Вірний і люблячий чоловік Єлени; на додаток до жінки-красуні отримав і трон у спадок, і Зевса за тестя. Батько Герміони (від Єлени) і Мегапента (жах, але не від Єлени). Один з провідників грецького війська у Троянській війні. На шляху додому накликана Афіною й Посейдоном буря віднесла кораблі Менелая далеко від дому, але його руді кучері приглянулися Ейдотеї, яка вирішила допомогти мандрівникам. Скрутивши Протея, вивідав у нього дорогу додому. Переповідає Телемахові звістки про те, що Одіссей живий.

МЕНТЕС. Цар Тафії. Допомагає і надихає Телемаха, хоча насправді був лише втіленням Афіни.

НЕОПТОЛЕМ. Цар мірмідонян. Син Ахілла. Убив престарілого Пріама й (імовірно) малолітнього Астіанакса під час плюндрування Трої. Приносить у жертву Поліксену тіні Ахілла. Як трофей забирає собі Андромаху. Його безжальна жорстокість розбурхує гнів Афіни проти греків. Був заручений із Герміоною, але, на щастя, заручини розірвали158.

158 За однією з легенд, Неоптолем не бажав віддавати наречену Орестові, справа дійшла до бійки, і Орест убив Неоптолема — за що йому слава й честь. — Прим. перекладача.

НЕСТОР. Високоповажний цар Пілоса. Батько Антилоха, Пейсістрата і Трасімеда. Учасник полювання на Калідонського кабана. Найстарший і наймудріший з грецьких вояків у Троянській війні. На відміну від інших, повернувся додому швидко й щасливо. Не зміг нічого розповісти Телемахові про долю Одіссея.

ПЕЙСІСТРАТ. Пілоський царевич. Брат Трасімеда і Антілоха. Доводить до сивого волосся і без того сивого батька. Веселий і вірний супутник Телемаха. Побачивши Єлену на власні очі, ледь-ледь, але все-таки стримався, щоб не завити вовком від її краси.

ПІЛАД. Царевич Фокіди. Син Строфія і Анаксібії. Мав серед предків тюленів-перевертнів. Племінник Агамемнона і Менелая. Двоюрідний брат Іфігенії, Електри, Хризостеми і Герміони. Був близький зі своїм двоюрідним братом Орестом — як Ахілл з Патроклом. Допомагає Орестові з Електрою помститися за Агамемнона. Також допомагає Оресту звільнитися від фурій і возз’єднатися з Іфігенією. Одружився з Електрою, з якою і жив потім довго й щасливо.

СТРОФІЙ. Цар Фокіди. Мав серед предків тюленів-перевертнів. Чоловік Анаксібії, сестри Агамемнона й Менелая. Батько Пілада. Прийомний батько Електри, Ореста й Хризостеми.

ТЕОКЛІМЕН. Провидець з Аргосу, який утік від наслідків своїх сумнівних справ. Супутник Телемаха. Передбачає повернення Одіссея і смерть залицяльників Пенелопи.

ТЕСЕЙ. Цар Афін. Син Посейдона. Зведений брат Пегаса і Поліфема. Сердечний друг Пірітоса. Винайшов мистецтво боротьби. Учасник полювання на Калідонського кабана. Звершив чимало славетних справ, які в усіх подробицях описані в «Героях».

ТІРЕСІЙ. Сліпий фіванский провидець. У підземному царстві до нього звернувся за порадою Одіссей, якого провидець навчив, як пройти крізь усі перепони, які стануть між ним і шляхом додому, а також передвістив йому долю.

ТРАСІМЕД. Пілоський царевич. Розумний син Нестора. Брат Пейсістрата й Антілоха. Ветеран Троянської війни.

ЯСОН. Цар Іолка. Учасник полювання на Калідонського вепра. Веде аргонавтів здобувати золоте руно. Через шлюб із Медеєю поріднився з Кіркеєю, але шлюб був невдалим — з його вини. Учинив багато подвигів, які в усіх жахливих подробицях описані в «Героях».

Троянці

АНДРОМАХА. Колишня троянська царівна. Дружина Гектора. Мати (від нього) Астіанакса. Добре ставиться до Єлени. Після падіння Трої дісталася Неоптолему як трофей159.

159 За Вергілієм, Неоптолем віддає Андромаху за дружину братові Гектора Геленові, який втік з Трої задовго до падіння міста. — Прим. перекладача.

АНХІЗ. Колишній троянський царевич. Родич Пріама та його численних дітей. Коханець Афродіти (тут постаралися Зевс із Гермесом). Батько (від неї) Енея. Вірний син виніс старого батька з палаючої Трої, і за це Анхіз, помираючи, передвістив Енеєві велике майбутнє.

АСТІАНАКС. Троянський царевич, син Гектора й Андромахи. Убитий Неоптолемом і мірмідонянами під час плюндрування Трої.

АХАТ. Вірний супутник Енея, тримає йому сагайдак.

ГАНІМЕД. Брат Іла, засновника Трої. Брат діда Пріама і Анхіза. Його красою був вражений Зевс, який узяв юнака на Олімп, де зробив своїм вічним коханцем і виночерпцем.

ГЕКТОР. Троянський царевич, старший син Пріама, брат його численних дітей, серед який Кассандра, Деїфоб, Паріс, Полідор, Поліксена та Троїл. Чоловік Андромахи. Батько Астіанакса. Добре ставився до Єлени. Провідник троянських вояків у війні проти греків. Убитий Ахіллом, який поглумився над його тілом.

ГЕКУБА. Колишня троянська цариця. Дружина Пріама і мати (від нього) численних дітей, серед який — Кассандра, Деїфоб, Гектор, Паріс, Полідор, Поліксена та Троїл. Добре ставиться до Єлени. Після падіння Трої дісталася як трофей Одіссеєві (який був від цього не в захваті). Проклинає греків за їхню жорстокість. Утратила розум від пережитого горя і (як дехто каже) перетворилася на собаку.

ЕНЕЙ. Колишній троянський царевич, син Анхіза і Венери, яка старанно дбає про синочка. Доводиться родичем і Пріамові, і численним його дітям. Чоловік Креуси, Пріамової доньки. Батько Асканія. Один з провідних троянських вояків під час війни проти греків. Рятує Анхіза і Асканія з палаючої Трої. Марнував час і покликання з Дідоною в Карфагені, доки Меркурій не нагадав троянцеві про його долю. Енея дуже не любила Юнона, яка весь час намагалася відвернути його від славетного покликання. Зате його любила Венера, яка всіма силами допомагала йому здійснити його славетне покликання. Прокляття, яке наслала на нього у свою останню мить Дідона, стало причиною великих війн між Римом і Карфагеном. Предок майбутнього засновника Британії.

КАССАНДРА. Колишня троянська царівна і жриця Аполлона. Донька Пріама і Гекуби. Сестра інших їхніх численних дітей, серед яких — Деїфоб, Гектор, Паріс, Полідор, Поліксена та Троїл. Отримала від Аполлона благословення — дар пророцтва. Також отримала від Аполлона прокляття — її пророцтвам ніхто не вірив. Узята Аяксом під час плюндрування Трої. Обрана Агамемноном як трофей. Убита Егістом і Клітемнестрою в Мікенах.

ПАРІС. Троянський царевич. Син Пріама й Гекуби, брат Кассандри, Деїфоба, Гектора, Полідора, Троїла та інших численних дітей троянських царя й цариці. Вихований пастухами на горі Іда. Стає суддею між Афіною, Герою та Афродітою, обравши останню найкрасивішою — адже богиня пообіцяла йому руку прекрасної Єлени. Викрадає Єлену зі Спарти, чим викликав Троянську війну. Убив Ахілла. Сам убитий під час подальшої війни з лука Геракла.

ПОЛІКСЕНА. Троянська царівна. Донька Пріама й Гекуби, сестра їхніх численних дітей, зокрема Кассандри, Деїфоба, Гектора, Паріса, Полідора та Троїла. На вимогу Неоптолема принесена в жертву тіні Ахілла.

ПРІАМ. Цар Трої. Родич Анхіза. Чоловік Гекуби. Батько (від неї) численних дітей, зокрема Кассандри, Деїфоба, Гектора, Паріса, Полідора, Поліксени та Троїла. Добре ставився до Єлени. Убитий Неоптолемом під час плюндрування Трої.

Інші люди

АЛКІНОЙ. Гостинний цар феаків, чоловік Арети. Батько (від неї) Навсікаї. Завдяки йому Одіссей щасливо дістався Ітаки.

АННА. Карфагенська жриця. Сестра Дідони. Уподобала Енея, але суто естетично. Уміє робити вогнища.

АРЕТА. Гостинна цариця феаків. Дружина Алкіноя. Мати (від нього). Навсікаї. Викрила Одіссея.

ДЕМОДОК. Емоційний співець при дворі Алкіноя. За пісню про героїв Троянської війни Одіссей його спочатку вилаяв, а потім розповів, як усе було насправді.

ДІДОНА. Цариця Карфагену. Колишня цариця Тіра, відома як Елісса. Палала пристрастю до Енея — і в переносному, і в буквальному значенні. Прокляття, яке наслала на нього у свою останню мить Дідона, стало причиною великих війн між Римом і Карфагеном.

ЕОЛ. Богоподібний володар вітрів. Людина широких поглядів, батько численних дітей. Робить послугу Гері — насилає на Енея сильні бурі. У відповідь Гера робить послугу Еолові — дарує йому німфу Дейопею. Під час першої зустрічі з Одіссеєм дарує йому торбу з вітрами. Під час другої — жене його геть.

МАРОН. Кіконський царевич і жрець Аполлона. Під час плюндрування міста кіконів Одіссей подарував йому життя. Має в погребі дуже міцне вино.

МЕМНОН. Цар Єфіопії. Один з троянських провідників під час війни проти греків. Убив Антілоха, сина Нестора. Убитий Ахіллом.

НАВСІКАЯ. Добросерда феакська царівна. Донька Алкіноя і Арети. Любить волейбол, прання та Одіссея.

ПІГМАЛІОН. Тірський царевич. Кровожерливий брат Дідони. Не плутати зі знаменитим скульптором.

ТЕЛЕГОН. Син Одіссеї і Кіркеї. Брат Агрія. Зведений брат Телемаха. У «Телегонії» ненавмисно вбиває батька й одружується з Пенелопою.

ФОАНТ. Цар таврів. Любить Артеміду. Ненавидить греків.