Троя

Яйця

Одного дня Тіндарей і Леда кохалися біля річки. Коли Тіндарей закінчив, він пішов — як це роблять чоловіки — і залишив свою дружину лежати горілиць із заплющеними очима; сонце світило на неї та зігрівало її щасливе післясяйво.

Через мить вона була здивована, відчувши, що чоловік знову на ній. Для нього було незвично так швидко поповнювати свої запаси любовної енергії.

— Ти дуже жвавий сьогодні вдень, Тіндарею, — пробурмотіла вона.

Але щось було не так. Тіндарей був волохатим, але не більш волохатим, ніж середньостатистичний грецький чоловік. І він точно не був пухнастим. Але ні, це було не хутро, яке вона відчувала на своєму тілі, це було щось інше. Це було... Але ж ні... Чи могло це бути пір’я?

Леда розкрила очі й побачила великого білого лебедя, що лежав на ній. Більше, ніж просто лежав на ній. Птах увійшов у неї.

Хто, як не Зевс? Леда була вродливою, і — дивлячись на Спарту того дня — вид того, як вона гола лежить на березі річки, був сильнішим за те, чому він міг протистояти. Для того, щоб мати можливість злягатися з красивими дівчатами, хлопцями, німфами та духами того чи іншого роду, Цар богів трансформувавсь у багато надзвичайних форм протягом своєї тривалої та хтивої кар’єри. Орли, ведмеді, козли, ящірки, бики, кабани — він навіть став зливою золотого дощу в одному випадку. Порівняно з цим лебідь здається майже чимось звичним.

Ті, хто знайомий з історією народження Геракла, знають концепцію гетеропатернальної суперфекундації47. Це біологічне явище досить часто трапляється у розмноженні таких тварин, як свині, собаки та коти, проте є рідкісним, хоча й не неможливим серед людей. Є добре задокументований випадок, що стався 2019 року48. Це вид того, що відомо під назвою «поліспермія» — запліднення однієї й тієї ж яйцеклітини в результаті різних статевих актів, що призводить до народження близнюків, кожен із яких має різного батька. У випадку Леди ця божевільна примха зигот була ще більш неймовірною, оскільки вона народила дві пари близнюків. Насправді все було не зовсім так. Усе було навіть дивніше. Коли настав її час народжувати, Леда знесла два яйця, у кожному з яких було по двійні.

47 Див. «Герої». Одного й того ж дня Алкмена кохалася із Зевсом і своїм смертним чоловіком Амфітріоном, у результаті чого вона народила близнюків Геракла та Іфікла. Геракл народився від Зевса, а Іфікл — від Амфітріона.

48 https://www.dailysabah.com/asia/2019/03/29/chinese-woman-gives-birth-to-twin-babies-from-different-fathers-in-one-in-a-million-case.

Знаю. Але залишайся зі мною.

З одного яйця вийшли дівчинка та хлопчик, яких вони назвали Клітемнестрою та Кастором, а з іншого — дів­чинка та хлопчик, яких вони назвали Єленою та Полідевком (також відомим як Поллукс). Легенда свідчить про те, що Зевс був батьком Полідевка та Єлени, а Тіндарей — Клітемнестри та Кастора. Кастор і Полідевк виховувалися разом як люблячі брати-близнюки, нерозлучно віддані один одному. А Єлена та Клітемнестра виросли й вступили в доленосні шлюби, які визначили основні обриси всієї цієї історії.

Є більш давня версія цього міфу, яка стверджує, що Зевс породив Єлену іншим шляхом. Кажуть, він забажав Немезиду, дочку Ночі, богиню божественної відплати, яка карала за пиху та знищувала тих, чия гордість і марнославство спонукали їх переступати й ображати порядок речей. Річками, луками та гірськими перевалами переслідував її бог. Вона змінила свою форму на рибу і кинулася в океан, але Зевс усе ще продовжував гнатися за нею, а тоді, коли вона набула форму гуски, він перетворився на лебедя і нарешті з’єднався з нею. Свого часу Немезида знесла яйце, яке знайшов пастух і приніс своїй цариці Леді. Вона висиділа його в дерев’яній скрині, а коли воно вилупилося, виростила людську дитину, що з’явилася звідти, Єлену, як власну дочку49.

49 Це версія, якій надає перевагу Роберто Калассо, він пише про це з великим драматизмом і поезією у своїй книзі «Шлюб Кадма та Гармонії». Є щось поетичне в ідеї, що Єлена є дитиною Немезиди, яка, як дочка Ночі, є сестрою Еріди. Існує невизначеність щодо походження її імені («смолоскип», «світло», «вогонь», «сонце» є деякими можливими значеннями), але загальновизнано, що подібність її імені до «hellenic», «hellenes» та інших слів, що перекладаються як «грецький», випадкова.

У будь-якому разі Зевс був батьком Єлени, але її виховали Леда та Тіндарей як рідну дитину разом із сестрою Клітем­нестрою та їхніми братами Кастором і Полідевком.

Кастор і Полідевк безсумнівно були красенями. Зов­нішність Клітемнестри викликала захоплення у всіх, хто її бачив, але Єлена... З першого погляду було зрозуміло, що краса Єлени була такою, яку можна побачити лише раз на кожне покоління. Навіть рідше. Раз на два, три, чотири чи п’ять поколінь. Можливо, навіть один раз за життя цілої епохи чи цивілізації. Ніхто з тих, хто бачив її, не міг пригадати, що коли-небудь бачив когось хоча б на чверть настільки чарівного. А з кожним роком її привабливість зростала ще більше, і вже ніхто, хто на неї подивився хоча б один раз, ніколи її не забував. Невдовзі слава Єлени Спартанської була такою ж великою, як слава будь-якого могутнього правителя, хороброго воїна чи героя, що перемагав чудовиська, — чи взагалі будь-якої смертної людини, яка коли-небудь жила на світі.

Але, незважаючи на всю свою приголомшливу красу, Єлені вдалось уникнути розбещеності й самолюбства. Окрім майстерності в багатьох мистецтвах, до яких заохочували жінок у ті часи, вона мала яскраве та живе почуття гумору. Вона полюбляла жартувати з рідних та друзів, і в цьому їй допомагав неабиякий дар міміки. Багато разів вона збивала матір з пантелику, коли кликала її голосом сестри Клітемнестри. Багато разів вона бентежила свого батька, коли кликала його голосом своєї матері Леди. Всі, хто зустрічався з Єленою, пророкували їй світле і прекрасне майбутнє.

Їй було тільки дванадцять років, коли Тесей, цар Афін, підбурюваний своїм диким другом Піріфоєм, викрав її та відвіз до Афідни, одного з дванадцяти міст Аттики. Залишивши збентежену та налякану дівчинку на піклування правителя міста Афідна та власної матері Етри, Тесей спу­стився в Царство мертвих разом із Піріфоєм, аби допомогти реалізувати божевільний план свого друга щодо викрадення Персефони. План, звичайно, жахливо проваливсь, і розлючений Аїд кинув обох чоловіків на кам’яні крісла, де вони залишались ув’язненими в підземному світі, доки Геракл не пройшов повз них під час свого Дванадцятого подвигу і не врятував Тесея50. Поки вони були у пастці, Єлену врятували Діоскури, як часто називали її братів Кастора та Полідевка51, і вона повернулася до своєї родини в Спарту. Однак вона дуже прив’язалася до Етри, тому літня жінка супроводжувала її до Спарти, але тепер не як її наглядачка, а як її рабиня. Неймовірне падіння для Етри, яка — окрім того, що була матір’ю великого Тесея, вбивці Мінотавра та царя Афін, — сама по собі була дочкою тройзенського царя Піттея та колишньою коханкою бога моря Посейдона52.

50 Див. «Герої».

51 Означає «сини бога», зокрема «сини Зевса»: слова «Zeus», «Deus» і «Dios» (різні варіанти слова «Бог») є спорідненими або «рідними по крові», як міг би сказати лінгвіст. Назву Діоскури зазвичай застосовують до обох близнюків, незважаючи на те, що справжнім біологічним сином Зевса був лише Полідевк.

52 І майбутньою нареченою героя Беллерофонта. Див. «Герої», щоб дізнатися повні історії про Етру, Піттея, Беллерофонта, Тесея та Піріфоя.