Сон цариці

Щоб дізнатися, про кого йде мова, нам доведеться перетнути Егейське море і знову повернутися на рівнину Іліона. Ми залишили Трою, як ви пам’ятаєте, тліючою руїною. Чоловічу лінію Іла, Троса та Лаомедонта було знищено мстивими силами Геракла та Теламона. Тільки наймолодший син, Подарк, уникнув смерті. Залишивши живим Подарка — або Пріама, як тепер його називав увесь світ, — Геракл пощадив чудового принца, який став видатним володарем.

Усередині чудової оболонки з великих мурів і брам, побудованих Аполлоном і Посейдоном, Пріам почав відбудовувати Трою навколо храму Палладія, який, із поваги до Афіни, Геракл і Теламон також вирішили пощадити. Пріам показав себе природним лідером, який мав пристрасть до деталей і глибоке розуміння принципів торгівлі та обміну — того, що ми сьогодні називаємо економікою, комерцією та фінансами. Розташування міста в гирлі Геллеспонта — протоки, через яку завдяки її географічному положенню проходили всі морські торгові шляхи на схід та зі сходу, — давало Трої величезні можливості для збагачення, і цар Пріам скористався цією можливістю з гострим і проникливим розумом. У місто стікалися мито й збори, і королівство зростало у величі та процвітанні. Навіть якби не багатство, отримане від торгівлі з іноземними королівствами, Троя була б досить процвітаючою державою завдяки родючості землі навколо гори Іда. Велика рогата худоба, кози та вівці на її схилах давали молоко, сир і м’ясо, а низинні поля, що живилися річками Кебрен, Скамандр та Сімоїс, щороку наповнювали комори, зерносховища та склади більш ніж достатньою кількістю зерна, оливок і фруктів, аби жоден троянець ніколи не знав голоду.

Вежі нового палацу Пріама сягали вище рівня мурів і сяяли на сонці, щоб сказати світові, що Троя, перлина Егейського моря, була найвеличнішим містом у світі, яким править могутній цар і яке процвітає під захистом богів.

Царицю Пріама звали Гекуба36. Ще в перші дні їхнього шлюбу вона подарувала Пріаму сина та спадкоємця, принца Гектора. Минуло трохи більше року, і вона знову завагітніла. Одного ранку, зовсім близько до пологів, вона прокинулася вся спітніла і з тривогою в серці від надзвичайно яскравого та незвичайного сну. Вона розповіла про свій сон Пріаму, який негайно покликав найдовіренішого пророка і провидця Трої, Есака, сина від свого першого шлюбу37.

36 Походження Гекуби є спірним. Очевидно, це була улюблена гра римського імператора Тіберія — збивати вчених з пантелику, питаючи у них ім’я матері Гекуби. «Ха! Ви не можете його назвати!» — кричав він, про що писав історик Светоній у своїй книзі «Життя дванадцяти цезарів». Поширення цієї історії багато в чому є визнанням явної «завершеності» грецького міфу. Очікувати, що всі до останнього генеалогічні зв’язки у справж­ній історичній династії можуть бути нам відомі — вимагати занадто багато. А очікувати таких знань, коли йдеться про міфологічну родину, на перший погляд, узагалі абсурдно, але в цьому полягає привабливість грецької міфології та її захопливе відчуття справжності деталей...

37 З Арісбою, донькою провидця Меропа, царя Перкоти, міста-держави, що розташоване було на північному сході від Трої.

— Це було найдивніше і найтривожніше видіння, — сказала Гекуба. — Мені наснилося, що я народила не дитину, а факел.

— Факел? — повторив Есак.

— Смолоскип, який горів великим полум’ям. Як ціла головешка, розумієш? І мені снилося, що я біжу з цим смолоскипом вулицями та провулками Трої і що все навколо мене освітлено вогнем. Чи означає це, що ці пологи будуть болючішими за попередні? Чи, можливо, — з надією запропонувала вона, — це означає, що моїй дитині судилось освітити світ вогнем слави й величі?

— Ні, ваша величносте, — важко сказав Есак, — це не означає ані те, ані інше. Це означає щось зовсім інакше. Це означає...

Його голос затих, і він почав нервово перебирати пальцями полу свого плаща.

— Не бійся говорити, — сказав Пріам. — Ти отримав свій дар не просто так. Хоч що б ти сказав, ми не настільки дурні, аби звинувачувати тебе у цьому. Що цей сон говорить нам про нашу дитину та її долю?

Есак глибоко вдихнув і заговорив поривчасто, ніби намагаючись назавжди викинути ці слова зі своїх вуст і розуму.

— Він говорить нам про те... що ваша дитина стане смертю для всіх нас, причиною повного знищення нашого міста і всієї нашої цивілізації. Він говорить нам про те, що коли ця дитина у вашому животі доживе до повноліття — адже це точно, що це буде дитина чоловічої статі, — тоді Троя згорить ущент і ніколи більше не відродиться знову. Іліон залишиться тільки спогадом, спаленою сторінкою в книзі істо­рії. Ось про що говорить нам сон цариці.

Пріам і Гекуба витріщилися на Есака.

— Залиш нас, сину мій, — сказав Пріам після тривалої мовчанки. — І пам’ятай, що ти мусиш тримати все в таємниці.

Есак вклонився та залишив кімнату. Він поспішно ви­­йшов із міської брами, не перекинувшись ні з ким жодним словом. Він швидко побіг углиб сільської місцевості, щоб побути зі своєю коханою Гесперією, дочкою річкового бога Кебрена.

Есак більше не повертався до Трої. Незабаром після сну Гекуби Гесперія померла від укусу отруйної змії. Есак був настільки спустошений, що кинувся зі скелі в море. Однак стародавня богиня Тетія змилосердилася над ним і, перш ніж він упав у воду, перетворила його на морського птаха. На птаха, який у своєму горі пірнав на глибину, вічно повто­рюючи своє самогубство.

Загрузка...