Троя

Плацдарм

На світанку наступного дня Агамемнон наказав послати сигнал по всій лінії флоту. Веслярі зігнули спини, і флот рушив уперед.

Кожен корабель мав носову частину, також відому як дзьоб, що була пофарбована у яскраві кольори та зазвичай вирізьблена у формі якоїсь фігури. На флагманському кораб­лі Агамемнона з владним презирством дивилася вперед голова Гери, Цариці неба. На інших кораблях можна було побачити обличчя тих богів і божеств, яким поклонялися в їхньому рідному королівстві чи провінції.

Уявіть перед собою тисячі корпусів, які з шипінням зупиняються у піску, їхні дзьоби всміхаються, сердито дивляться й хмуряться; почуйте звуки десятків тисяч воїнів, які стукають мечами по своїх щитах і вигукують бойові крики. Цього досить, аби кров застигла.

Але Гектор, який сяяв у своїх обладунках і мав чудовий вигляд у своїй бойовій колісниці, вивів троянців із їхнього міста мостами, що їх перекинули через річку Скамандр, просто до греків, які вдерлися до них, викрикуючи при цьому підбадьорливі слова.

Флагманський корабель Агамемнона зупинився на березі й скинув зі своєї корми якір. Ахілл піднявся на носову частину.

— Рушайте за мною, — крикнув він, спрямовуючи меч на дюни. — Ми можемо бути всередині міста ще до заходу сонця.

У цей час на Агамемнона вдягали його обладунки. Його дратувало те, що грандіозну мить його власної висадки на ворожу територію було затьмарено іншим воїном. Він уже збирався віддати стислий контрнаказ, коли провидець Калхас крикнув Ахіллу, щоб той зупинився.

— Я бачив, що першого чоловіка, який ступить на троянську землю, вб’ють — сказав він. — Якщо цим чоловіком будеш ти, Пелеїде114, тоді нашу справу буде програно ще до початку битви.

114 Пелеїд означає «син Пелея», але я буду нечасто використовувати цю форму. Гомер та інші поети, що оспівували Троянську війну, використовують її постійно і для кожного героя. Діомед — Тідід, Одіссей — Лаертід тощо. Як нам відомо, Агамемнон і Менелай — це Атріди.

— На моє ім’я вже існує більше пророцтв, ніж є днів у році, — з презирством сказав Ахілл. — Я не боюся. Крім того, це не земля, а пісок.

Але незалежно від того, принесло б це йому смерть чи ні, Ахілла позбавили можливості це перевірити. Перш ніж він устиг стрибнути, хтось позаду нього вигукнув:

— Я буду першим, хто битиметься з ними!

З корабля вистрибнув молодий чоловік.

— Хто це такий? — крикнув Агамемнон.

Молодий чоловік обернувся з широкою посмішкою і покликав за собою решту. Вони впізнали обличчя Іолая, лідера філакійської армії115.

115 Не плутати з однойменним племінником Геракла (див. «Герої»). У «Каталозі кораблів» зазначено, що він привіз із собою сорок кораблів.

Один лише погляд на нього, такого молодого, такого радісного й такого впевненого в собі, надихав інших. Вони зістрибували зі своїх кораблів, аби приєднатися до нього, і натомість надихали своїм прикладом війська, що перебували праворуч і ліворуч по лінії. За кілька хвилин увесь плацдарм було заповнено грецькими воїнами, які били по щитах і кричали: «Еллада! Еллада! Греція! Греція!» Вони вилізли вгору по дюнах і рушили за Іолаєм на рівнину. Війна почалася.

Іолай кинувся на ряди троянців, які скупчилися на рівнині, щоб зустріти наступ греків. Він убив чотирьох і поранив десяток інших троянців, перш ніж вороги навколо нього раптово розтанули, і він опинився один навпроти високого воїна. Шолом воїна приховував його обличчя, але крики «Гекторе!» з лав троянців дали Іолаю зрозуміти, хто його супротивник. Він улаштував запеклий бій, але не міг зрівнятися з майстерністю та силою Гектора, і в тумані з розмитих ударів мечем, фінтів і парирувань його швидко вбили. Він сконав там, де впав. Пророцтво Калхаса справдилося. Перший ахеєць, який ступив на троянську землю, загинув.

Двоє з філакійського загону Іолая відтягнули його тіло назад за грецьку лінію. Гектор відпустив їх. Він захоплювався мужністю, але понад усе поважав звичай, настільки серйозний як для греків, так і для троянців, згідно з яким мертвих віддавали на очищення, а тоді спалювали чи ховали представники рідного народу. Найбільшою ганьбою, що могла їх спіткати, було залишити трупи своїх людей гнити на землі. Таке святотатство було б соромом для обох сторін. Ця війна, яка триватиме стільки років, побачить невимовне насильство, варварські вчинки та жахливе кровопролиття найжорстокішої та найбезжальнішої дикості; однак у той час існували умовності й ритуали, яких слід було дотримуватись, і їхню важливість неможливо переоцінити. Як покаже час.

З тієї миті Іолай дістав прізвисько Протесілай — «перший, хто ступив уперед». Протягом багатьох поколінь, навіть коли вже минуло багато часу після закінчення війни, в усьому грецькому світі зводили на його честь храми й статуї та вшановували їх. Після його смерті його брат Подарк перейняв командування сорока кораблями, що їх філакейці залучили до альянсу116.

116 Як ви можете пам’ятати, ім’я Подарк також було першим ім’ям Пріама. Воно означає «допомагати ногами», «бігти на допомогу», «швидконогий». Його варіації використовує Гомер як епітети для Ахілла, чия швидкість як бігуна була неперевершеною.

Коли тіло Протесілая опинилось у безпеці за лінією фронту, розпочалася серйозна битва. Ахілл і Гектор були в ­центрі подій, але троянець на ім’я Кікн швидко став найбільш грізним воїном на полі бою. Він із ревом кинувся ­вперед, рубаючи своїм мечем ворогів ліворуч і праворуч.

— Я Кікн, син Посейдона! — кричав він. — І жоден спис, жоден меч, жодна стріла не можуть пробити мою шкіру.

Бійня, яку він розпочав, почала змінювати хід битви, і вже здавалося, що грецьку справу було програно ще до того, як вона почалася. Те, що він невразливий, справді було схоже на правду. Стріли Тевкра відскочили від нього; наконечники списів Аякса теж відстрибнули. Ахілл, який зовсім не боявся його, радіючи бою й піднявши свій щит, кинувся просто на нього з бойовим криком. Сила цього раптового удару від щита, що врізався в його обличчя, повалила Кікна на землю. Ахілл миттєво наскочив на нього, схопив ремені шолома чоловіка, що лежав на землі, й заходився міцніше й міцніше закручувати їх навколо його горла, доки життя не вирвалося з того з останнім подихом. Його шкіра могла бути невразливою, але, як і будь-якій смертній людині, йому потрібно було дихати.

Хоча здебільшого Посейдон підтримував ахейську сторону, Кікн був його сином, і він не забув цього й зараз. Не встиг останній подих покинути його тіло, як він перетворився на білого лебедя, що піднявся високо над полем бою та полетів геть, на захід. Подалі від Трої117.

117 Кікн (Cycnus) означає «лебідь», як в англійському слові «cygnet». Коханець Фаетона носив таке ж ім’я і теж був перетворений на лебедя, коли боги змилосердилися над його горем після смерті Фаетона.

Троянці сприйняли це за знак і, повернувшись, побігли в пошуках прихистку до мурів свого міста.

Агамемнон наказав їх не переслідувати.

— Скоро настане наш час, — сказав він. — Тепер ми знаємо, з ким б’ємося. Спочатку ми подбаємо про наших померлих, відправимо жертви богам і виконаємо всі необхідні приготування.