Троя

Список персонажів

Боги і монстри

Олімпійські боги

Аїд1 — бог Підземного світу. Син Кроноса та Реї. Брат Гери, Гестії, Деметри, Зевса та Посейдона. Викрадач і чоловік Персефони. Ув’язнив Піріфоя та Тесея за спробу викрадення Персефони.

1 Аїд проводив увесь свій час у Підземному світі, тому технічно його часто не вважають одним із дванадцяти олімпійців.

Аполлон — бог-лучник і бог гармонії. Син Зевса і титаніди Лето. Брат-близнюк Артеміди. Зведений брат Ареса, Афіни, Гермеса, ­Гефеста, Діоніса і Персефони. Батько Асклепія, Гіменея, Лікомеда і Тенеса. Вбив Піфона та поставив біля Дельфійського оракула жрицю Піфію. Разом із Посейдоном побудував стіни Трої; потім заразив місто чумою, коли Лаомедонт відмовився оплатити. Пізніше разом із Афродітою, Аресом і Артемідою став захисником Трої. Відповів на молитви Хріса і вразив греків чумою. Ненавидів Ахілла за вбивства Тенеса і Троїла; допоміг Евфорбу та Гектору вбити Патрокла, а Парісу — Ахілла. Забирає свою підтримку в Паріса після вбивства ним Коріта. Благословив і прокляв Кассандру. Був гостем на весіллі ­Пелея та Фетіди.

Арес — бог війни. Син Зевса і Гери. Брат Гефеста. Зведений брат Аполлона, Артеміди, Афіни, Гермеса, Діоніса і Персефони. Батько амазонок, зокрема Іпполіти та Пентесілеї, Деймоса (Жах) та ­Фобоса (Страх і паніка), а також Еномая. Коханець Афродіти. Гість на весіллі Пелея та Фетіди. Разом із Діонісом прокляв рід Кадма. Разом із Афродітою, Аполлоном і Артемідою був захисником Трої. Був пора­нений Діомедом.

Артеміда — богиня цнотливості та мисливства. Донька Зевса і титаніди Лето. Сестра-близнючка Аполлона. Зведена сестра Ареса, Афіни, Гермеса, Гефеста, Діоніса і Персефони. Гостя на весіллі Пелея і Фетіди. Разом із Афродітою, Аполлоном і Аресом була захисницею Трої. Чутлива до того, щоб смертні нею нехтували: відправила Калідонського вепра, вбила Оріона; намагалася зупинити греків, щоб вони не змогли дістатися Трої. Але пощадила Іфігенію.

Афіна — богиня мудрості. Донька Зевса та океаніди Метіди. Зведена сестра Аполлона, Ареса, Артеміди, Гермеса, Гефеста, Діоніса та Персефони. Володарка егіди. Подарувала Трої свій захисний Палладій. Гостя на весіллі Пелея та Фетіди. Виявилася недостатньо чарівною для Паріса, щоб він нагородив її Яблуком розбрату. Разом із Гефестом, Герою та Посейдоном підтримувала похід греків проти Трої. Дуже любила Ахілла, Діомеда та Одіссея. Втрутилась у вбивство Ахіллом Гектора та Троїла і в спробу Пандара застрелити Менелая. Надихнула Одіссея на створення дерев’яного коня.

Афродіта — богиня кохання. З’явилася з крові та сімені Урана. Тітка Аїда, Гери, Гестії, Деметри, Зевса та Посейдона. Дружина Гефеста. Коханка Ареса. Мати (від Анхіза) Енея. Гостя на весіллі Пелея і Фетіди. Паріс нагородив її Яблуком розбрату в обмін на Єлену. Врятувала Паріса від смерті від рук Менелая, але відмовилася від нього після вбивства ним свого сина Коріта. Була поранена Діомедом. Разом із Аполлоном, Аресом і Артемідою була захисницею Трої. Зачарувала Єлену, щоб та спробувала розкрити таємницю дерев’яного коня.

Гера — Цариця неба і богиня шлюбу. Дочка Кроноса та Реї. Сестра Аїда, Гестії, Деметри, Зевса та Посейдона. Дружина Зевса і мати (від нього) Ареса і Гефеста. Покарала Еака за те, що він — позашлюбний син Зевса. Гостя на весіллі Пелея та Фетіди. Виявилася недо­статньо чарівною для Паріса, щоб нагородити її Яблуком розбрату. Разом із Афіною, Гефестом і Посейдоном підтримувала похід греків проти Трої.

Гермес — посланець богів і бог хитрощів. Син Зевса та плеяди Маї. Зведений брат Аполлона, Ареса, Артеміди, Афіни, Гефеста, Діо­ніса та Персефони. Батько Автоліка, Евдора, Міртіла та (як дехто каже) Пана. Прадід Одіссея та Сінона. Винахідник ліри. Гість на весіллі Пелея та Фетіди. Запрошує Паріса, щоб він визначив, яка богиня заслуговує мати Яблуко розбрату. За вказівкою Зевса провчив Афродіту. Допомагає Пріаму забрати тіло Гектора в Ахілла.

Гестія — богиня домашнього вогнища. Дочка Кроноса та Реї. Сестра Аїда, Гери, Деметри, Зевса та Посейдона. Допомагає провести весілля Пелея та Фетіди.

Гефест — бог вогню та кузні. Син Зевса та Гери. Брат Ареса. Зведений брат Аполлона, Артеміди, Афіни, Гермеса, Діоніса та Персефони. Чоловік Афродіти та Харіти. Коли він був немовлям, Гера скинула його з Олімпу, і він почав кульгати; проте його врятувала та виходила Фетіда. Гість на весіллі Пелея та Фетіди. Творець чудес, зокрема обладунків Ахіллеса та Мемнона, скіпетра Агамемнона та меча Пелея. Разом із Афіною, Герою та Посейдоном підтримував похід греків проти Трої. Закип’ятив річкового бога Скамандра, щоб змусити його відпустити Ахілла.

Деметра — богиня родючості, врожаю та домашнього вогнища. Дочка Кроноса та Реї. Сестра Аїда, Гери, Гестії, Зевса та Посейдона. Мати (від Зевса) Персефони, чиє перебування в Царстві мертвих вона оплакує кожні пів року. Гостя на весіллі Пелея та Фетіди.

Діоніс — бог розпусти та безладу. Син Зевса і смертної жінки Семели. Зведений брат Аполлона, Ареса, Артеміди, Афіни, Гермеса, Гефеста та Персефони. Коли він був немовлям, його вигодували гіади. Разом із Аресом прокляв рід Кадма. Гість на весіллі Пелея та Фетіди.

Зевс — цар богів. Син Кроноса, якого він скинув із трону, та Реї. Брат Аїда, Гери, Гестії, Деметри та Посейдона. Чоловік Гери. Батько богів Аполлона, Ареса, Артеміди, Афіни, Гермеса, Гефеста, Діоніса та Персефони. Батько смертних Еака, Дардана, Єлени, Геракла, Персея, Піріфоя, Полідевка та Сарпедона. Родоначальник багатьох героїв Троянської війни, зокрема Ахілла, Аякса, Одіссея та Тевкра. Володар громовиць. Хазяїн оракула в Додоні. Був у боргу перед Фетідою за те, що вона врятувала його від його бунтівної олімпійської родини. Гість на весіллі Пелея та Фетіди. Дарує Еаку людей-мурах і місце судді в Підземному світі; зводить Афродіту з Анхізом; перетворив на сузір’я Ганімеда та Діоскурів; подарував Тросу божественних коней; улаштував вічні муки на Тантала; дав безсмертя (але не вічну молодість) Тітону; віддав привілей нагородити якусь із богинь Яблуком розбрату Парісу; подарував Пелею меч, викуваний Гефестом. Не зовсім успішно намагався заборонити іншим олімпійським ­богам (або самому собі) втручатись у Троянську війну.

Посейдон — бог моря. Творець (і бог) коней. Син Кроноса та Реї. Брат Аїда, Гери, Гестії, Деметри та Зевса. Батько Беллерофонта, Кіхрея, Кікна, Аріона, Пегаса і (можливо) Тесея. Дід Нестора та Паламеда. Коханець Пелопа; допоміг йому завоювати Гіпподамію. Будував стіни Трої разом із Аполлоном; коли Лаомедонт відмовився від оплати, послав морське чудовисько, щоб воно зжерло Гесіону. Гість на весіллі Пелея та Фетіди; подарував нареченим коней Балія та Ксанфа. Разом із Афіною, Гефестом і Герою підтримував похід греків проти Трої.

Інші боги і титани

Асклепій — бог медицини. Смертний син Аполлона та Короніди. Вихований Хіроном. Батько Махаона та Подалірія. Був тимчасово вбитий Зевсом за його пихатість у воскресінні мертвих; пізніше увіч­нений і перетворений ним на сузір’я.

Геліос — титан, бог сонця. Брат Еос і Селени. Дідусь Медеї.

Геспериди — три вечірні німфи. Доньки Нікс (Ніч) та Ереба (Морок). Сестри різноманітних похмурих богів і безсмертних, зокрема Еріди (Розбрат), Гіпноса (Сон), Мороса (Рок), мойр (долі), Немезиди (Відплата) і Танатоса (Смерть). Завзяті садівниці; розповсюджувачки магічних золотих яблук — зокрема Яблука розбрату.

Гея — первісна Земля. Дочка Хаосу. Мати Урана та Понта. Мати (від Урана) першого покоління титанів (включаючи Кроноса, Океана і Тетію) та гігантів. Мати (від Понта) Нерея. Мати (від Тартара) Тіфона. Подарувала золоті яблука гесперид Зевсу та Гері.

Гіменей, також відомий як Гімен, — юний бог весільних церемоній; один із членів почту Ероса. Син Аполлона та музи Уранії.

Долі — див. мойри.

Еос — титаніда, богиня світанку. Сестра Геліоса та Селени. Праро­дителька Кініра. Коханка Тітона; мати (від нього) Мемнона. Випросила для Тітона у Зевса вічне життя, але не вічну молодість. Перетворила Тітона на зеленого коника.

Еріда — богиня розбрату та безладу. Дочка Нікс (Ніч) та Ереба (Морок). Сестра різноманітних похмурих богів і безсмертних, зокре­ма гесперид, Гіпноса (Сон), мойр (долі), Мороса (Рок), Немезиди (Відплата) і Танатоса (Смерть). Непрохана і небажана гостя на весіллі Пелея та Фетіди. Зумовила суперечку між олімпійськими богами, що призвела до Троянської війни.

Ерос — юний бог сексуального бажання. Син Ареса й Афродіти. Володар небезпечного лука та стріл.

Ірида — богиня веселки та посланниця богів. Сестра гарпій. Двоюрідна сестра горгон.

Кронос — стародавній Цар богів. Титан, син Геї й Урана. Брат Океана та Тетії. Батько (від Реї) Деметри, Аїда, Гери, Гестії, Посейдона, Зевса та (від Філіри) Хірона. Повалив Урана. Був повалений Зевсом.

Мойри — три долі: Клото, яка пряде нитку життя; Лахесіс, яка вимірює його довжину; і Атропа, яка розрізає цю нитку. Доньки Нікс (Ніч) та Ереба (Морок). Сестри різноманітних похмурих богів і безсмертних, зокрема Еріди (Розбрат), гесперид, Гіпноса (Сон), Мороса (Рок), Немезиди (Відплата) і Танатоса (Смерть).

Морос — Фатум або Рок. Син Нікс (Ніч) та Ереба (Морок). Брат різноманітних похмурих богів і безсмертних, зокрема Еріди (Розбрат), гесперид, Гіпноса (Сон), мойр (долі), Немезиди (Відплата) і Тана­тоса (Смерть). Всемогутній, всезнаючий повелитель космосу. Найстрашніша сутність із наявних у грецькій міфології, навіть для безсмертних.

Немезида — богиня відплати. Дочка Нікс (Ніч) та Ереба (Морок). Сестра різноманітних похмурих богів і безсмертних, зокрема Еріди (Розбрат), гесперид, Гіпноса (Сон), мойр (долі), Мороса (Рок) і Танатоса (Смерть). Карателька гордині. За деякими даними, мати (від Зевса) Єлени.

Нерей — стародавній бог моря, який уміє змінювати форму. Син Геї та Понта. Батько (від океаніди Доріс) нереїд, включаючи Фетіду. Партнер Геракла по боротьбі. Давав поради щодо виховання дітей своїй дочці Фетіді.

Океан — стародавній бог моря. Титан, син Геї й Урана. Брат Кроноса та Тетії. Батько (від Тетії) океанід. Дід Атласа, Прометея, Фетіди та Зевса.

Пан — козлоногий бог природи та диких речей. Син (як каже дехто) Гермеса та німфи Дріопи. Любитель сопілкової музики.

Персефона — цариця Підземного світу й богиня весни. Дочка Зевса та Деметри. Зведена сестра Аполлона, Ареса, Артеміди, Афіни, Діоніса, Гефеста та Гермеса. Була викрадена та видана заміж (за саму себе) Аїдом, із яким вона проводить шість місяців на рік. Ціль невдалої спроби викрадення Піріфоя та Тесея.

Прометей — титан, брат Атласа. Друг людства. Провісник величі сина Фетіди. Гість на весіллі Пелея та Фетіди.

Селена — титаніда, богиня Місяця. Сестра Еос і Геліоса.

Скамандр — річковий бог Троади. Чоловік німфи Ідеї. Батько Каллірої та Тевкра. Дід Ганімеда та Іла. Подарував рівнині Іліон велику родючість. Захисник Трої. Ледь не вбив Ахілла. Був зварений Гефестом.

Тетія — стародавня богиня моря. Титаніда, дочка Геї й Урана. Сестра Кроноса й Океана. Мати (від Океана) океанід. Бабуся ­Атласа, Хірона, Прометея, Фетіди та Зевса. Перетворила Есака на морського птаха.

Уран — первісне Небо. Син Геї. Батько (від Геї) першого покоління титанів (включаючи Кроноса, Океана та Тетію) й гігантів. Повалений і кастрований своїм сином Кроносом. Прародитель Афродіти (зі своєї крові та сімені).

Інші безсмертні

Гіади — німфи Північної Африки, які вигодували немовля Діоніса. В нагороду були перетворені посмертно Зевсом на сузір’я.

Ендеїда — німфа. Донька Хірона та німфи Харікло. Дружина Еака. Мати Пелея та Теламона. Причетна до смерті свого пасинка Фока.

Нереїди — морські німфи. Дочки Нерея та океаніди Доріс. Двоюрідні сестри Посейдона. До них належать: Псамата, мати Фока; ­Фетіда, мати Ахілла.

Океаніди — морські німфи. Доньки Океана та Тетії. Двоюрідні сестри Посейдона. До них належать: Доріс, мати нереїд; Метіда, мати Афіни; Філіра, мати Хірона; Плейона, мати плеяд; і Стікс.

Плеяди — сім небесних дочок титана Атласа та океаніди Плейони. До них належать: Електра, мати Дардана; Майя, мати Гермеса; Меропа, дружина Сізіфа; Стеропа, мати Гіпподамії; Тайгета, прародителька Тіндарея.

Стікс — океаніда. Богиня ріки ненависті в Підземному світі. Її води дарують смертним невразливість.

Фетіда — нереїда. Дочка Нерея та Доріс. Рятівниця Зевса, яка викликала гекатонхейрів, аби захистити його від його бунтівної олімпійської родини. Рятівниця немовляти Гефеста, коли Гера скинула його з Олімпу. Бажана всіма богами, поки Прометей не зробив пророцтво, що її син стане величнішим за свого батька. Завойована Пеле­єм; їхнє весілля стало останнім великим зібранням безсмертних. Мати-захисниця Ахілла: старалася зробити його невразливим, зануривши його в Стікс та замовивши йому обладунки у Гефеста; намагалась обдурити його долю, сховавши його під опікою Лікомеда; попередила його про те, щоб він не викликав гнів Аполлона; а ­також переконувала Зевса схилити шальки терезів Троянської вій­ни проти греків і провчити Агамемнона.

Хірон — найвеличніший і наймудріший із кентаврів. Син ­Кроноса й океаніди Філіри. Батько Ендеїди. Дід Пелея та Теламона. Ціли­тель. Ментор багатьох героїв, зокрема Ахілла, Асклепія, Ясона та Пелея. Провів весілля Пелея та Фетіди. Подарував Пелею спис, який має дивовижну силу.

Монстри та інші істоти

Гекатонхейри — гігантські п’ятдесятиголові та сторукі діти Геї й Урана. Були викликані з Підземного світу Фетідою, щоб захистити Зевса від його непокірної олімпійської родини.

Гідра — багатоголова, змієподібна захисниця воріт пекла, яка вміє регенерувати та має отруйну кров. Нащадок Тіфона. Сестра Химери та Немейського лева. Убита Гераклом. Її кров причетна до смерті велетнів, а також Геракла, Несса та Паріса.

Золотий баран — носій золотого руна, яке з Колхіди викрали Ясон, Медея та аргонавти, серед яких були Діоскури, Еврітіон, Геракл, Мелеагр, Нестор, Пелей, Філоктет, Піріфой і Теламон.

Калідонський вепр — гігантський вепр, який пожирав дітей в Етолії, посланий туди Артемідою як покарання. На нього полювали такі герої, як Асклепій, Діоскури, Еврітіон, Ясон, Нестор, Пелей, Піріфой, Теламон, Тесей і (можливо) Терсіт. Убитий Аталантою та Мелеагром.

Критський бик — творіння Посейдона. Батько Мінотавра. Тимчасово приборканий Гераклом, потім остаточно приборканий ­Тесеєм.

Немейський лев — нащадок Тіфона. Брат Химери та Гідри. Був убитий Гераклом, після чого герой здер із нього шкуру та носив її як одяг.

Несс — кентавр. Загинув од стріл Геракла за те, що він домагався дружини героя. Проте він помстився, коли Геракл одяг сорочку, просочену кров’ю Гідри.

Оріон — беотійський велетень і мисливець. Син Посейдона. Убитий Артемідою через ревнощі; потім був перетворений на сузір’я через докори сумління.

Пегас — білий крилатий кінь. Нащадок Посейдона та Медузи Горгони. Зведений брат Беллерофонта, якому він допоміг убити ­Химеру.

Тіфон — перший і найгірший із усіх монстрів. Гігантський змій, нащадок Геї й Тартара. Батько Химери, Гідри та Немейського лева.

Химера — вогнедишний гібрид лева та кози, що має хвіст змії. Нащадок Тіфона. Сестра Гідри та Немейського лева. Убита Беллерофонтом.

Греки

Покоління до Троянської війни

Автолік — син Гермеса, що мав швидкі руки. Чоловік Амфітеї. Батько (від неї) Антіклеї. Дід Одіссея та Сінона.

Акаст — цар Іолка. Син Пелія, ворога та родича Ясона. Чоловік Астідамії. Запропонував Пелею спокутування за вбивство Еврітіона. Потім Астідамія обманом змусила його вчинити замах на життя ­Пелея. Був убитий Пелеєм із помсти.

Антігона — фтійська принцеса. Донька Еврітіона. Дружина ­Пелея; мати (від нього) Полідори. Вбила себе, оскільки Астідамія змусила повірити її в невірність Пелея. Не плутати з Антігоною, принцесою Фів.

Антігона — фіванська принцеса. Донька Едіпа. Нащадок проклятого роду. Була засуджена до страти за спробу поховати свого брата Полініка після того, як його вбили у бою з її іншим братом Етеоклом. Уникла покарання, покінчивши життя самогубством. Не плутати з Антігоною, принцесою Фтії.

Антіклея — цариця Кефалонії. Донька Автоліка. Дружина Лаерта. Мати (від нього) Одіссея.

Астідамія — дружина Акаста. Пелей відкинув її залицяння. Щоб помститися йому, вона змушує його дружину Антігону покінчити життя самогубством, а Акаста — спробувати вбити Пелея. Натомість померла від рук Пелея.

Аталанта — принцеса Аркадії. Її викрали немовлям. Була вигодувана ведмедицею, а потім вихована мисливцями. Надзвичайно швидка. Жриця (і руйнівний інструмент) Артеміди. Надто жіночна, на думку Ясона, щоб бути аргонавтом. Надто дивовижна, на думку Мелеагра, щоб не брати участі у полюванні на Калідонського вепра. Дістала трофей за вбивство вепра, проте це мало смертельні наслідки. Була спокушена золотими яблуками гесперид, через що вийшла заміж за Гіппомена. Афродіта покарала їх обох за невдячність, а потім перетворила Аталанту на левицю за випадкове осквернення храму.

Атрей — цар Мікен. Син Пелопа та Гіпподамії. Брат Піттея та Тіє­ста. Зведений брат Хрісиппа. Родич Тесея. Чоловік Аеропи (сестри Катрея). Батько (від неї) Агамемнона, Анаксібії та Менелая. Відправлений у вигнання разом із Тієстом за вбивство Хрісиппа. Разом вони скинули Еврістея, а потім розпочали варварську ворожнечу, посилюючи прокляття, що вже лежали на роді Тантала та Пелопа. Прийомний батько Егіста, що вбив його і посадив на мікенський трон Тієста.

Беллерофонт — коринфський принц. Син Посейдона. Був недовго заручений із Етрою. Зведений брат Пегаса. Вигнаний за те, що сплутав свого іншого зведеного брата з кабаном зі смертельними наслідками. Дістав спокуту від мікенського царя Прета, після чого він вступив у конфлікт зі своєю дружиною Стенебеєю. Вбивця Химери. Здобув руку дочки царя Лікії та успадкував його королівство. Скалічений Зевсом за його гординю та спробу потрапити на Олімп. Дід Сарпедона та Главка.

Геракл — син Зевса й Алкмени. Брат-близнюк Іфікла. Нащадок Персея. Двоюрідний брат Еврістея та Тесея. Улюблений людський син Зевса. Спочатку переслідуваний Герою, проте згодом став її зятем. Батько багатьох гераклідів, зокрема Телефа. Щоб спокутувати вбивство своєї першої дружини, він виконав для Еврістея такі подвиги: 1) вбивство Немейського лева; 2) вбивство Лернейської ­гідри; 3) лови Керинейської лані; 4) полювання на Ерімантського вепра; 5) очищення стаєнь царя Авгія; 6) вигнання Стімфалійських птахів; 7) приборкання Критського бика; 8) викрадення людо­їдних коней царя Фракії Діомеда; 9) викрадення пояса цариці амазонок Іпполіти; 10) викрадення худоби велетня Геріона; 11) викрадення золотих яблук гесперид; 12) приборкання Цербера у Підземному світі. Був карою для нащадків Тифона. Переможець Нерея. Один із аргонавтів. Урятував Гесіону від морського чудовиська Посейдона та Тесея з Підземного царства. Ро­зорив Трою. Пощадив Пріама. Вбивця Лаомедонта та (можливо) Іпполіти. Посадив Тіндарея на трон Спарти. Врятував олімпійських богів од велетнів. Був смертельно поранений сорочкою кентавра Несса, просоченою кров’ю Гідри. Спалений Філоктетом; із вдячності він подарував йому свій лук та отруєні Гідрою стріли. Увічнений і перетворений Зевсом на сузір’я.

Гіпподамія — дочка Еномая та плеяди Стеропи. Була головним призом у гонках на колісницях, яку виграв Пелоп. Відмовилася від пропозиції стосунків на одну ніч із Міртілом. Мати Атрея, Піттея та Тієста. Предок проклятого роду.

Еак — цар Егіни. Син Зевса та німфи Егіни. Зевс подарував йому людей-мурах (мірмідонян), аби пом’якшити його самотність. Чоловік Ендеїди. Батько (від неї) Пелея та Теламона, а також (від нереїди Псамати) Фока. Після смерті став одним із трьох суддів Підземного царства.

Еврістей — цар Мікен. Нащадок Персея. Двоюрідний брат Геракла. Наказав Гераклу здійснити його подвиги, щоб спокутувати вбивство своєї першої дружини. Був повалений Атреєм і Тієстом.

Еврітіон — цар Фтії. Батько Антігони. Один із аргонавтів. Надав спокуту, Антігону і, зрештою, своє королівство Пелею. Натомість отримав у груди спис Пелея під час полювання на Калідонського вепра.

Еномай — цар Пізи. Син Ареса. Батько Гіпподамії. Убитий Міртілом і Пелопом під час перегонів на колісницях, аби Пелоп зміг одружитися з Гіпподамією.

Етра — принцеса Тройзена. Донька Піттея. Племінниця Атрея та Тієста. На короткий час була заручена з Беллерофонтом. Мати Тесея (від Егея та Посейдона). Була викрадена Діоскурами, що стало ­їхньою помстою за викрадення Єлени Тесеєм. Після тривалого служіння Єлені була звільнена своїми онуками Акамасом і Демофонтом.

Європа — принцеса Тіра. Онука Посейдона. Сестра Кадма. Викрадена Зевсом, який був у образі бика. Мати (від нього) Міноса та Радаманта, суддів Підземного світу.

Іo — перша смертна жінка, яку покохав Зевс. Була перетворена ним на корову. Переслідувана ґедзем Гери. Дала назву Босфору (Коров’яча переправа).

Кадм — цар-засновник Фів. Онук Посейдона. Брат Європи. Чоло­вік Гармонії. Дід Діоніса. Прадід Лая. Предок сильно проклятого роду.

Катрей — цар Криту. Син Міноса. Дід Агамемнона та Менелая, а також Оеаха та Паламеда. Убитий своїм сином за таємничих — і зручних для викрадення Єлени — обставин.

Кіхрей — цар Саламіна. Син Посейдона та німфи Саламіни. Батько Главки. Надав спокуту, Главку та навіть своє королівство Теламону.

Лаерт — цар Кефалонії. Син Кефала. Чоловік Антіклеї. Батько (від неї) Одіссея.

Лай — король Фів. Правнук Кадма. Батько Едіпа. Вихований Пелопом у вигнанні. Відплатив йому за доброту, спокусивши та викравши Хрісиппа. Був проклятий Пелопом за його роль у смерті Хрісиппа, що посилило прокляття, яке вже було на домі Кадма.

Лікомед — цар острова Скірос. Син Аполлона. Батько багатьох дочок, зокрема Деїдамії. Взяв під свій дах вигнанця Тесея, а потім убив його під час сварки на вершині скелі. Опікун Ахілла та Неоптолема, але йому не вдалося перешкодити їм вирушити до Трої.

Медея — принцеса Колхіди та чарівниця. Онука Геліоса. Допомогла Ясону вкрасти Золоте руно та саму себе. Провела криваву смугу між королівських родин Греції. Мачуха Тесея.

Мелеагр — калідонський принц. Імовірний син Ареса. Двоюрідний брат Діомеда і Терсіта. Посмертний зять Геракла. Один із аргонавтів. Лідер полювання на Калідонського вепра. Можливо, відповідальний за кульгавість Терсіта. Кохання до Аталанти прирекло його на передчасну смерть.

Міртіл — син Гермеса. Візничий Еномая. Підкуплений Пелопом для того, щоб він допоміг йому виграти Гіпподамію, а потім убитий ним. Прокляв Пелопа та його рід.

Оїкл — аргоський воїн. Компаньйон Геракла під час його походу на Трою. Убитий силами Лаомедонта.

Пелей — цар Фтії. Син Еака та німфи Ендеїди. Онук Зевса та Хірона. Брат Теламона. Зведений брат Фока; опинивсь у засланні після його вбивства. Отримав спокуту, дружину та, зрештою, королівство від Еврітіона, якого він випадково вбив під час полювання на Калідонського вепра. Навмисно вбив Акаста й Астідамею, а тоді повернув трон Іолка Фессалу, сину Ясона. Товариш Геракла. Один із аргонавтів. Чоловік Антігони; пізніше бере заміж Фетіду. Батько (від Антігони) Полідори та (від Фетіди) Ахілла. Дядько Аякса, Патрокла та Тевкра. Отримав викуваний богом меч від Зевса, божественних коней Балія та Ксанфа від Посейдона і магічний спис від Хірона.

Пелоп — син Тантала. Його приготував на обід богам рідний батько, після чого його воскресив Зевс. Коханий Посейдона. Не зміг відвоювати королівство свого батька Лідію в Іла. Виграв у змаганнях на колісницях шлюб із Гіпподамією та королівство Пізу в її батька Еномая. Підкупив та вбив Міртіла. Батько (від Гіпподамії) Атрея, Піттея та Тієста і (від німфи Аксіохи) Хрісиппа. Прийняв Лая; потім прокляв його та його рід за викрадення Хрісиппа. Вигнав Атрея та Тієста за вбивство Хрісиппа. Південна Греція відома як «його ­острів» (Пелопоннес), оскільки нею правили його нащадки. Засновник Олімпійських ігор. Нащадок і предок проклятих родів.

Персей — цар-засновник Мікен. Син Зевса та Данаї. Врятував Андромеду від одного з морських чудовиськ Посейдона. Прабатько Геракла. Вбивця Медузи Горгони. Був перетворений на сузір’я.

Піріфой — цар лапіфів. Син Зевса та Дії. Двоюрідний брат кентаврів. Аргонавт і мисливець на Калідонського вепра. Близький друг Тесея, який мав на нього поганий вплив. Разом їм удалося викрасти Антіопу (або Іпполіту) та Єлену; не вдалося викрасти Персефону. Геракл не зміг визволити його з Підземного царства.

Сізіф — коринфський цар. Відомий своєю підступністю. Батько Сінона. Дід Беллерофонта. Викрадач бабусі Одіссея Амфітеї, тож багато хто вважає його прабатьком Одіссея. Засуджений на вічні муки в Підземному царстві.

Тантал — цар Лідії. Приготував для богів обід зі свого сина ­Пелопа. Вигнаний з Лідії Ілом. Зазнав жахливих і вічних мук у Підземному світі. Предок проклятого дому.

Теламон — цар Саламіна. Син Еака та німфи Ендеїди. Онук Зевса та Хірона. Брат Пелея. Зведений брат Фока; вигнаний після того, як Пелей убив його. Отримав спокуту, дружину і, зрештою, королівство царя Кіхрея. Товариш Геракла. Аргонавт і мисливець на Калідонського вепра. Розоритель Трої. Чоловік Главки та Гесіони. Батько Аякса (від Главки) та Тевкра (від Гесіони). Дядько Ахілла та Патрокла.

Тесей — цар Афін. Син Етри, Егея та Посейдона. Родич дому Атрея та Геракла. Чоловік амазонки Антіопи (або Іпполіти) та Федри (сестри Аріадни). Батько Іпполіта (від Антіопи або Іпполіти) та Акамаса й Демофонта (від Федри). Винахідник панкратіону. Приборкувач (і той, хто приніс у жертву) Критського бика; вбивця Мінотавра; мисливець на Калідонського вепра; кара кентаврів. Близький друг Піріфоя. Разом їм удалося викрасти Антіопу (або Іпполіту) та Єлену; не вдалося викрасти Персефону. Врятований Гераклом із Підземного царства. Відправлений у вигнання за свою фатальну роль у трагедії нерозділеного кохання Федри до Іпполіта. Убитий Лікомедом під час сварки на вершині скелі. Об’єднав Аттику та заклав основи історичної величі Афін.

Тієст — цар Мікен. Син Пелопа та Гіпподамії. Брат Атрея та Піттея. Зведений брат Хрісиппа. Родич Тесея. Батько Пелопії та (від неї) Егіста. Відправлений у вигнання разом із Атреєм за вбивство Хрісиппа. Разом вони скинули Еврістея, а потім розпочали варварську ворожнечу, посилюючи прокляття, які вже лежали на роді Тантала та Пелопа. Найняв Егіста для вбивства Атрея, після чого сам сів на мікенський трон. Повалений Агамемноном, помер у вигнанні.

Тіндарей — цар Спарти; на трон його посадив Геракл. Чоловік Леди. Батько (від неї) Діоскура Кастора та Клітемнестри, також виховав їхніх зведених брата й сестру Діоскура Полідевка та Єлену як власних дітей. Дядько Пенелопи. Після лотереї віддав руку Єлени Менелаю, тоді як рука Клітемнестри дісталась Агамемнону. Зрікся престолу на користь Менелая.

Фок — принц Егіни. Син Еака та нереїди Псамати. Зведений брат Пелея та Теламона, які стали його вбивцями.

Хрісипп — син Пелопа та німфи Аксіохи. Зведений брат Атрея, Піттея та Тієста. Спокушений і викрадений Лаєм; потім убитий Атреєм і Тієстом. Бажаючи помститися за це, Пелоп прокляв Лая та його рід.

Ясон — законний спадкоємець престолу Іолка. Син Есона та Алкімеди. Родич Аталанти, Беллерофонта, Нелея та Пелея. Батько (від Медеї) Фессала. Вихований Хіроном. Фаворит Афіни та Гери. За допомогою аргонавтів і магії Медеї виконав завдання, поставлене йому Пелієм, — повернув Золоте руно. Його плани одружитись із принцесою з царської родини Коринфа фатально зіпсувала Медея. Відвоював у Акаста трон Іолка. Полював на Калідонського вепра. Загинув у корабельній трощі за участю корабля «Арго».

Покоління Троянської війни

Автомедонт — мірмідонський воїн. Капітан і помічник Ахілла. Свідок його зустрічі з Пріамом для викупу тіла Гектора.

Агамемнон — цар Мікен. Син Атрея й Аеропи (сестри Катрея). Брат Анаксібії та Менелая. Нащадок проклятого роду. Після вигнання в Спарту він забрав свій трон у свого дядька Тієста. Залицяльник Єлени. Чоловік Клітемнестри. Батько (від неї) Хрісотеміди, Електри, Іфігенії та Ореста. Лідер грецького війська в Трої. Можливо, надмірно покладався на поради Калхаса. Був готовий принести в жертву Іфігенію, щоб задобрити Артеміду. Був готовий віддати Хрісеїду, щоб задобрити Аполлона. Був готовий забрати Брісеїду, незважаючи на те, що розлютив цим Ахілла; потім розкаявся в цьому після ­смерті Патрокла. Був готовий нагородити Одіссея обладунками Ахілла, незважаючи на те, що розлютив цим Аякса. Був готовий кинути Філоктета напризволяще, незважаючи на те, що він був потрібен грекам для перемоги над троянцями. Був готовий вдатися до божевільного плану з дерев’яним конем, аби захопити Трою. Був готовий забрати Кассандру як свій трофей війни, незважаючи на її попередження про те, до чого це призведе.

Акамас — афінський принц. Син Тесея і Федри. Брат Демофонта. Чоловік Лаодіки (дочки Пріама). Пізно приєднався до грецького війська в Трої, але показав себе відважним воїном. Врятував разом із Демофонтом їхню бабусю Етру під час пограбування Трої.

Алкім — мірмідонський воїн. Капітан і помічник Ахілла. Свідок його зустрічі з Пріамом для викупу тіла Гектора.

Антікл — емоційний грецький воїн. Один із загону воїнів, які ховалися в дерев’яному коні. Виявився сприйнятливим до чарів Єлени навіть через міцну деревину. Був випадково задушений Одіссеєм.

Антілох — пілоський принц. Син Нестора. Брат Трасімеда. Друг Ахілла; приніс йому звістку про смерть Патрокла, а потім намагався його втішити. Убитий Мемноном. Відомщений Ахіллом.

Ахілл — принц Фтії. При народженні отримав ім’я Лігірон. Син Пелея та Фетіди. Двоюрідний брат Аякса, Патрокла та Тевкра. Нащадок Хірона, Нерея та Зевса. Його велич передвіщали Калхас, Прометей і Фетіда. Був занурений у Стікс, що зробило його (майже) невразливим. Вихований Хіроном, оскільки погляди його батьків щодо догляду за дітьми виявилися непримиренними, потім Феніксом. Друг дитинства, пізніше коханець Патрокла. Коротко досліджує свою жіночу сторону як Пірра. Батько (від Деїдамії) Неоптолема. Найвеличніший із воїнів усього грецького війська під Троєю; неперевершений за швидкістю чи люттю. Великий фаворит Афіни, проте його сильно ненавидів Аполлон. Був розлючений на Агамемнона через те, що його використали, щоб заманити Іфігенію на її жертвоприношення, а потім через те, що він був змушений віддати йому Брісеїду. Його відмова від боротьби закінчилася смертю Патрокла. Летів у бій на божественних конях Пелея Балії та Ксанфу. Ніс у бій знаменитий меч і спис Пелея, а також обладунки, зроблені Гефестом. Убив незліченну кількість ворогів, зокрема Тенеса та Троїла, а також наймогутніших воїнів Трої: Гектора, Мемнона та Пентесілею. Переоцінив себе, коли атакував Скамандра. Жорстко поводився з тілом Гектора, а тоді змилосердивсь і повернув його Пріаму. Зрештою, був убитий Парісом (за допомогою Аполлона).

Аякс («Аякс Теламонід», «Аякс Могутній», «Аякс Великий») — принц Саламіна. Син Теламона та Главки. Зведений брат Тевкра. Двоюрідний брат Ахілла та Патрокла. Залицяльник Єлени. Один із провідних воїнів грецького війська під Троєю; неперевершений за розмірами та силою. Вкрав Текмессу, а потім украв її серце. Батько (від неї) Еврісака. Мав лицарський поєдинок із Гектором. Член посольства до Ахілла. Захисник Тевкра, Одіссея, грецьких кораблів і тіл Патрокла й Ахілла. Вбивця Главка, Гіппофоя та Форкія. Посварився з Одіссеєм через обладунки Ахілла; збожеволів од нападу люті та вбив себе мечем Гектора.

Аяс («Аякс Малий», «Локрійський Аякс») — принц Локріди. Син Оїлея й Еріопи (сестри Аталанти). Незважаючи на свій малий зріст, один із провідних воїнів грецького війська під Троєю; неперевершений у своїй майстерності володіння списом. Захисник тіла Патрокла. Один із загону воїнів, які ховались у дерев’яному коні. Ґвалтівник Кассандри.

Герміона — спартанська принцеса. Донька Менелая та Єлени. Сестра Нікострата. Нащадок проклятого дому. Була залишена в Спарті разом із батьком після викрадення її матері Парісом.

Деїдамія — принцеса Скіросу. Донька Лікомеда. Коханка Ахілла. Мати (від нього) Неоптолема.

Демофонт — афінський принц. Син Тесея та Федри. Брат Акамаса. Пізно приєднався до грецького війська в Трої, але показав себе доблесним воїном. Врятував разом із Акамасом їхню бабусю Етру під час пограбування Трої.

Діомед — цар Аргосу. Син Тідея і Деїфіли. Двоюрідний брат Меле­агра та Терсіта. Залицяльник Єлени. Чоловік Егіалеї. На думку декого, коханець Крессіди. Один із провідних воїнів грецького війська під Троєю. Великий фаворит Афіни. Вирушав із Одіссеєм з місією залучити Ахілла до війни проти Трої; вкрасти коней Реса; привезти до Трої Неоптолема та Філоктета; а також щоб викрасти Палладій, захист Трої. Поранив Енея, Афродіту та Ареса. Був поранений стрілами Пандара та Паріса. Вбив Долона та Пандара. Ледь не був убитий Одіссеєм. Рятівник Нестора. Один із загону воїнів, які ховались у дерев’яному коні.

Діоскури — близнюки та «сини Зевса»: Кастор (син Леди та Тіндарея) і Полідевк або Поллукс (син Леди та Зевса). Брати Клітемнестри та Єлени. Двоюрідні брати Пенелопи. Аргонавти та мисливці на Калідонського вепра. Врятували Єлену від викрадення Піріфоєм і Тесеєм; забрали з собою Етру, яка стала її супутницею на багато років. Загадковим чином не змогли запобігти викраденню Єлени Парісом. Після того як Кастора вбили під час сімейної ворожнечі, обох близнюків перетворили на сузір’я Близнюки.

Егіст — син і онук Тієста, зачатий ним для того, щоб помститись Атрею. Був усиновлений Атреєм, якого він потім убив, щоб віддати мікенський престол Тієсту. Відправлений у вигнання Агамемноном. Нащадок проклятого роду.

Епей — архітектор та інженер з Фокіди. Син Панопея. Боксер-чемпіон. Будівничий дерев’яного коня; один із загону воїнів, які ховались у ньому.

Єлена («Єлена Спартанська», «Єлена Троянська») — цариця Спарти й неперевершена смертна красуня. Дочка Зевса та Леди (або, можливо, Зевса та Немезиди), проте Тіндарей виховував її як власну дочку. Сестра Діоскура Полідевка. Зведена сестра Діоскура Кастора та Клітемнестри. Двоюрідна сестра Пенелопи. Викрадена Піріфоєм і Тесеєм. Врятована Діоскурами, які забрали Етру, що стала її супутницею на багато років. Її хотіли мати за дружину Агамемнон, Аякс, Діомед, Ідоменей, Іолай, Менелай, Патрокл, Філоктет і Тевкр. За лотере­єю її отримав Менелай; згодом Афродіта віддала її Парісу; ­потім за правом старшинства з нею одружився Дейфоб. Мати (від ­Менелая) Герміони та Нікострата. Її викрадення Парісом спричинило Троянську війну. Допомагала Діомеду й Одіссею викрасти Палладій, захист Трої. Допомагала троянцям, імітуючи голоси дружин греків, які ховались у дерев’яному коні. Застосувала свою стару магію, щоб повернути Менелая.

Ідоменей — цар Криту. Онук Міноса. Племінник Катрея. Залицяльник Єлени. Один із провідних воїнів грецького війська під ­Троєю. Захисник тіла Патрокла. Один із загону воїнів, які ховались у дерев’яному коні.

Іолай — цар Філакеї. Брат Іфікла та Подарка. Залицяльник Єлени. Перший грецький герой, який загинув у Троянській війні; вбитий Гектором. Відомий нащадкам як Протесілай.

Іфігенія — принцеса Мікен. Старша дочка Агамемнона та Клітемнестри. Сестра Хрісотеміди, Електри та Ореста. Калхас рекомендував принести її в жертву, щоб задобрити Артеміду. Заманена до грецького флоту обіцянкою Одіссея, що вона вийде заміж за Ахілла. Охоче хотіла віддати своє життя, але Артеміда її пощадила.

Калхас — жрець (і правнук) Аполлона. Провидець Агамемнона. Батько, за деякими пізнішими даними, Крессіди. Передбачив перевагу Агамемнона; тривалість Троянської війни; смерть Іолая як першого грека, що висадився під Троєю; і необхідність присутності Ахілла, Неоптолема та стріл Геракла для їхньої перемоги. Порадив Агамемнону принести в жертву Іфігенію, щоб задобрити Артеміду, та віддати Хрісеїду, щоб задобрити Аполлона. Порадив Неоптолему пощадити Енея.

Кастор — див. Діоскури.

Кінір — король Кіпру. Нащадок Еос. Батько (від своєї дочки Мірри) Адоніса та Мігдаліона. Піонер виплавки міді. Його обіцянку надати воїнів грецькому війську в Трої було виконано буквально, проте це були керамічні воїни на мініатюрних кораблях із глини. Задобрив Агамемнона пишним нагрудником.

Клітемнестра — цариця Мікен. Донька Тіндарея та Леди. Сестра Діоскура Кастора. Зведена сестра Діоскура Полідевка та Єлени. Двою­рідна сестра Пенелопи. Дружина Агамемнона. Мати (від нього) Хрісотеміди, Електри, Іфігенії та Ореста. Навряд чи пробачить план Агамемнона принести в жертву Іфігенію та його план привезти з Трої додому Кассандру.

Леда — етолійська принцеса, цариця Спарти. Дружина Тіндарея. Мати (від нього) Діоскура Кастора та Клітемнестри, а також (від Зевса) Діоскура Полідевка та Єлени.

Лігірон — див. Ахілл.

Махаон — син Асклепія. Разом зі своїм братом Подалірієм був головним цілителем грецького війська в Трої та лідером ехалійського армійського корпусу. Вилікував рану Менелая, завдану Пандаром. Був убитий Евріпілом.

Менелай — цар Спарти. Син Атрея та Аеропи (сестри Катрея). Брат Агамемнона й Анаксібії. Нащадок проклятого роду. Перебуваючи у вигнанні в Спарті, здобув руку Єлени, а потім успадкував трон Тіндарея. Батько (від Єлени) Герміони та Нікострата. Один із провідних воїнів грецького війська під Троєю. Був урятований Антенором, Афіною та Тевкром від вірної смерті; натомість врятував Одіссея. Афродіта завадила йому вбити Паріса, але ніхто з богів не завадив йому вбити Дейфоба та Евфорба. Один із загону воїнів, які ховались у дерев’яному коні. Залишився сприйнятливим до чар Єлени.

Неоптолем — син Ахілла та Деїдамії. При народженні отримав ім’я Пірр. Його присутність у Трої була необхідна для її падіння; його привезли туди Діомед та Одіссей. Один із загону воїнів, які ховались у дерев’яному коні. Його жага до вбивства була такою ж сильною, як і в його батька. Вбив Евріпіла, Політеса та Пріама. Пощадив Енея. Андромасі судилося стати його військовим трофеєм.

Нестор — цар Пілоса. Син Нелея. Двоюрідний брат Ясона. Батько Антілоха та Трасімеда. Успадкував свій трон після того, як Геракл убив його батька та одинадцятьох старших братів. Аргонавт і мисливець на Калідонського вепра. Найстарший і наймудріший воїн грецького війська у Трої; довірений радник Агамемнона. Його спроби стати посередником між греками та троянцями, між Ахіллом і Агамемноном, а також між Аяксом та Одіссеєм, не спрацювали, як планувалося.

Нікострат — спартанський принц. Син Менелая та Єлени. Брат Герміони. Нащадок проклятого роду. Коли він був немовлям, мати забрала його з собою під час її викрадення Парісом. Возз’єднався з батьком Менелаєм після падіння Трої.

Одіссей — цар Ітаки. Син Лаерта й Антіклеї. Чоловік Пенелопи. Батько (від неї) Телемаха. Нащадок Гермеса, Автоліка та Сізіфа. Двою­рідний брат Сінона. Великий фаворит Афіни. Один із провідних воїнів грецького війська під Троєю; неперевершений у своїй підступності й хитрощах. Розробив успішний план для забезпечення мирного ­шлюбу та захисту Єлени. Його хитрість, щоб уникнути участі в Троянській війні, розкрив Паламед. Пізніше він помстився за це, організувавши страту Паламеда за державну зраду. Причетний до планів принести Іфігенію в жертву та до вигнання Філоктета. Відправлявся з Діомедом у місії, щоб залучити Ахілла до війни проти Трої; вкрасти коней Реса; привезти до Трої Неоптолема та Філоктета; а також щоб викрасти Палладій, захист Трої. Безуспішно виступив посередником у сварці між Ахіллом та Агамемноном. Був урятований від вірної смерті Антенором, Аяксом і Менелаєм. Нагороджений обладунками Ахілла, що призвело до нападу божевільної люті в Аякса. Ледь не вбив Діомеда в мить власного нападу божевілля (або заздрощів). Натхненний Афіною на створення дерев’яного коня. Один із загону воїнів, які ховались у дерев’яному коні; випадково задушив Антікла.

Паламед — принц Евбеї. Син Навплія та Клімени (дочки Катрея). Онук Посейдона. Брат Оеаха. Родич Агамемнона та Менелая. Викрив хитрість Одіссея, щоб уникнути участі в Троянській війні. Врятований Антенором од вірної смерті. Забитий камінням до смерті за зраду за звинуваченням, сфабрикованим Одіссеєм. Винахідник настільних ігор та ігор у кості, а також найскладніших частин грецького алфавіту.

Патрокл — принц Опусу. Син Менетія та Полімели. Двоюрідний брат Ахілла, Аякса та Тевкра. Вихований своїм дядьком Пелеєм після випадкового вбивства іншої дитини. Друг дитинства, пізніше коханець Ахілла. Залицяльник Єлени. З добротою ставився до Брісеїди. Очолив мірмідонян у битві проти троянців замість Ахілла. Вбивця Кебріона, Сарпедона та Стенела. Вбитий Аполлоном, Евфорбом і Гектором. За його смерть помстився Ахілл.

Пенелопа — принцеса Спарти. Донька Ікарія, брата Тіндарея. Двоюрідна сестра Клітемнестри, Діоскурів та Єлени. Багатостраждальна, але віддана дружина Одіссея. Мати (від нього) Телемаха.

Пірр — див. Неоптолем.

Подалірій — син Асклепія. Разом зі своїм братом Махаоном був головним цілителем грецького війська в Трої та лідером ехалійського армійського корпусу. Зцілив ногу Філоктета, яку вкусила змія.

Полідевк — див. Діоскури.

Протесілай — див. Іолай.

Сінон — син Сізіфа. Онук Автоліка. Нащадок Гермеса. Двоюрідний брат і заклятий ворог Одіссея. Переконав троянців забрати дерев’яного коня у своє місто. Його ім’я відоме нащадкам як синонім брехні та обману.

Тевкр — принц Саламіна. Син Теламона та Гесіони. Зведений брат Аякса. Двоюрідний брат Ахілла та Патрокла, а також Евріпіла, Гектора, Мемнона та Паріса. Залицяльник Єлени. Найвеличніший лучник у грецькому війську під Троєю. Вбивця Архептолема. Врятований Аяксом від вірної смерті; натомість врятував Агамемнона та Менелая.

Тенес — король Тенедосу. Син Аполлона. Убитий Ахіллом на шляху до Троянської війни; його смерть відіграла часткову роль у доленосній і смертельній ворожнечі Аполлона до Ахілла.

Терсіт — етолійський володар. Син Агрія. Двоюрідний брат Діо­меда та Мелеагра. Мисливець на Калідонського вепра; через його боягузтво Мелеагр скинув його зі скелі. Найпотворніший і найбільш в’їдливий воїн із грецького війська у Трої. Вбитий Ахіллом за те, що висміював його горе через убивство Пентесілеї.

Фенікс — принц Долопії. Син Амінтора. Подружився з Пелеєм після того, як був несправедливо відправлений у вигнання своїм батьком. Улюблений вихователь Ахілла. Підтримав Ахілла в його сварці з Агамемноном через Іфігенію. Не підтримав Ахілла в його сварці з Агамемноном через Брісеїду.

Філоктет — принц Мелібеї. Син Пеанта. Один із аргонавтів. Това­риш Геракла: кладе кінець його мукам, натомість отримує його лук та отруєні Гідрою стріли. Залицяльник Єлени. Через укус гадюки просидів десять років на острові Лемос. Забраний звідти Діомедом та Одіссеєм і зцілений Подалірієм для того, щоб він відіграв пророчу роль у падінні Трої. Вбивця Паріса.

Трoянці та сoюзні нарoди

Агелай — троянський скотар. За наказом мав убити немовля Паріса, натомість виховав його як власного сина на горі Іді.

Андромаха — кілікійська принцеса. Дочка Етіона. Дружина Гектора. Мати (від нього) Астіанакта. Стала військовим трофеєм Неоптолема.

Антенор — троянський вельможа. Родич Пріама; його наймудріший і найнадійніший радник. Чоловік Теано. Батько (від неї) багатьох синів, які мали здебільшого нещасну долю, зокрема ­Коона й Іфідама (обидва вбиті Агамемноном), Демолеона (убитий Ахіллом) та Агенора (врятований Аполлоном від гніву Ахілла). Зірвав змову Антімаха та Паріса щодо вбивства делегації Менелая, Одіссея та Паламеда. В результаті цього його пощадив Агамемнон під час пограбування Трої.

Антімах — троянський вельможа. Був підкуплений Парісом з метою убити делегацію Менелая, Одіссея та Паламеда. Їхній план викрив Антенор.

Анхіз — пастух і колишній принц Трої. Онук Ассарака, брата Іла. Родич Пріама та його багатьох дітей. Коханець Афродіти, завдяки Зевсу. Батько (від неї) Енея. Син урятував його під час пограбування Трої.

Астіанакт — принц Трої. При народженні отримав ім’я Скамандрій. Немовля Гектора та Андромахи. Вбитий під час пограбування Трої.

Брісеїда — кілікійська принцеса. Донька Бріса, короля Лірнеса. Полонянка Ахілла. Володіння нею стало причиною його великої сварки з Агамемноном. Оплакувала смерті Патрокла та Ахілла.

Ганімед — принц Дарданії. Чашник і коханець Зевса. Син Троса та Каллірої. Онук Скамандра. Брат Ассарака, Клеопатри та Іла. Викрадений Зевсом. Перетворений на сузір’я Водолія.

Гектор — принц Трої. Найстарший син Пріама та Гекуби. Брат багатьох братів і сестер, зокрема Гелена, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Зведений брат Есака. Родич Енея, Евріпіла, Мемнона та Тевкра. Чоловік Андромахи. Батько Асті­анакта. Привітав у Трої спочатку Паріса, а потім Єлену. Провідний троянський воїн під час облоги Трої. Пережив лицарський поєдинок із Аяксом. Йому майже вдалося знищити кораблі греків. Убивця Епігея, Іолая та (за допомогою Аполлона й Евфорба) Патрокла. Убитий Ахіллом, який жахливо знущався з його тіла, перш ніж Пріам зміг його викупити для поховання.

Гекуба — цариця Трої. Дружина Пріама. Мати (від нього) багатьох дітей, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Її віщий сон показав переплетіння долі Паріса та Трої.

Гелен — принц Трої, провидець. Син Пріама та Гекуби. Брат багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Зведений брат Есака. Родич Енея, Евріпіла, Мемнона та Тевкра. Перебіг на сторону греків, коли його клопотання про те, щоб стати новим чоловіком Єлени, відхилили на користь Дейфоба. Порадив Діомеду та Одіссею, як краще викрасти захисний Палладій Трої.

Гесіона — принцеса Трої. Дочка Лаомедонта. Сестра Астіохи, Пріама та Тітона. Стала підношенням морському чудовиську Посейдона. Була врятована Гераклом. Під час пограбування Трої Геракл її пощадив, і вона викупила життя Пріама. Теламон забрав її додому й одружився з нею; мати (від нього) Тевкра.

Главк — лікійський принц. Син Гіпполоха, онук Беллерофонта. Двоюрідний брат Сарпедона. Убитий Аяксом у боротьбі за тіло Ахілла. Його тіло забрав під час бійки Еней.

Дардан — цар-засновник Дарданії. Син Зевса та плеяди Електри. Брат Гармонії. Батько Еріхтонія, Іла та Ідея. Родоначальник троянського царського роду. Дав своє ім’я протоці Дарданелли.

Дейфоб — принц Трої. Жорстокий син Пріама та Гекуби. Брат багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Кассандри, Паріса, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Зведений брат Есака. Родич Енея, Евріпіла, Мемнона та Тевкра. Став наступним після Паріса чоловіком Єлени. Вбитий Менелаєм.

Долон — троянський воїн. Син герольда Евмеда. Був відправлений Гектором шпигувати за грецькими військами. Перехоплений і вбитий Діомедом та Одіссеєм.

Евріпіл — принц Місії. Син Телефа й Астіохи. Онук Геракла. Племінник Пріама. Родич його багатьох дітей, а також Енея, Мемнона та Тевкра. Відомий своєю красою та могутнім щитом. Один із провідних воїнів і союзників на троянському боці під час облоги Трої. Вбивця Махаона. Вбитий Неоптолемом.

Евфорб — троянський воїн. Син Пантоса та Фронтіди. Брат Полідама. Разом із Аполлоном і Гектором убив Патрокла. Вбитий Менелаєм. Реінкарнований століттями пізніше як Піфагор.

Еней — принц Трої. Син Анхіза та Афродіти. Родич Пріама, а ­також Евріпіла, Гектора, Мемнона та Паріса. Чоловік Креуси (­дочки Пріама). Батько (від неї) Анхіза. Великий фаворит Афродіти. Супроводжував Паріса під час викрадення Єлени. Після того як його худо­бу викрав Ахілл, він став одним із провідних троянських воїнів під час облоги Трої. Командувач дарданських союзників. Був урятований богами від можливої смерті від рук Ахілла, Діомеда та Неоптолема, щоб він зміг прожити видатне життя. Врятував свою родину під час пограбування Трої, а Палладій — із рук греків.

Енона — гірська німфа. Дочка річкового бога Кебрена. Дружина Паріса. Мати (від нього) Коріта. Покинута Парісом, коли він повернувся до королівської родини Трої. Бажаючи помститися за те, що Паріс убив Коріта, відмовилася лікувати його від смертельної рани; потім спалила себе на похоронному багатті Паріса.

Еріхтоній — цар Дарданії. Син Дардана. Брат Іла й Ідея. Батько Троса. Відомий любитель коней.

Есак — троянський провидець. Син Пріама й Арісби. Зведений брат багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Пророкував, що Паріс зруйнує Трою. Намагався покінчити з собою після смерті своєї коханої, німфи Гесперії; натомість Фетіда перетворила його на морського птаха.

Єлена Троянська — див. Єлена Спартанська.

Іл — цар-засновник Трої. Син Троса та Каллірої. Онук Скамандра. Брат Ассарака, Клеопатри та Ганімеда. Батько Лаомедонта. Отримав од Афіни захисний Палладій Трої. Вигнав Тантала та Пелопа з Лідії. На його честь Троя дістала альтернативну назву Іліум (чи Іліон).

Іпполіта — цариця амазонок. Дочка Ареса. Сестра Антіопи та Пентесілеї. Володарка дивовижного пояса, прикрашеного коштовностями. Або була коханкою Геракла і була вбита ним, або стала дружи­ною Тесея.

Кассандра — принцеса Трої та жриця Аполлона. Дочка Пріама та Гекуби. Сестра багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Паріса, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Благословенна Аполлоном даром пророцтва. Проклята Аполлоном таким чином, що її пророцтвам ніхто й ніколи не вірив. Зґвалтована Аясом. Узята Агамемноном як військовий трофей.

Кікн — невразливий троянський воїн. Син Посейдона. Батько перетворив його на лебедя, щоб урятувати від того, що Ахілл скрутив йому шию.

Коріт — син Паріса та німфи Енони. Був покинутий батьком, коли Паріс повернувся на своє місце в королівській родині Трої. Ненавмисно вбитий Парісом, коли він з’явивсь у палаці.

Крессіда — донька Калхаса. Приречена кохана Троїла.

Лаокоон — троянський жрець Аполлона. Батько Антіфанта та Тімбрея. З підозрою ставився до греків, навіть коли вони приносили подарунки. Його разом із синами з’їли морські змії, послані богами, що хотіли перешкодити йому розкрити таємницю дерев’яного коня.

Лаомедонт — цар Трої. Син Іла. Батько Астіохи, Гесіони, Пріама й Тітона. Відмовився заплатити Аполлону та Посейдону за будів­ництво стін Трої; потім відмовився заплатити Гераклу, коли той урятував Гесіону від морського чудовиська Посейдона. Пізніше був убитий Гераклом із помсти.

Мемнон — цар ефіопів. Син Еос і Тітона. Племінник Пріама. ­Родич його багатьох дітей, а також Енея, Евріпіла та Тевкра. Володар обладунків, викуваних Гефестом. Один із провідних воїнів і союзників на троянському боці під час облоги Трої. Вбивця Антілоха. Вбитий Ахіллом.

Мідас — цар Фрігії. Його дотик (з волі Діоніса) перетворював усе на золото.

Пандар — троянський вельможа. Син Лікаона. Вміло володів луком: Діомед і Менелай були поранені його стрілами. Вбитий Діомедом. У деяких пізніших переказах був посередником між приреченими закоханими Троїлом і Крессідою.

Паріс — принц Трої. При народженні отримав ім’я Александр. Син Пріама та Гекуби. Брат багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Зведений брат Есака. Родич Енея, Евріпіла, Мемнона та ­Тевкра. Йому судилося зруйнувати Трою. Вигнаний одразу після народження; вихований у невідомості про своє царське походження Агелаєм. Чоловік Енони; батько (від неї) Коріта. Нагородив Афро­діту Яблуком розбрату в обмін на руку (та решту) Єлени. Викрав Єлену разом із Етрою, Нікостратом і царською скарбницею зі Спарти. Підкупив Антімаха, щоб він убив делегацію Менелая, Одіссея та Паламеда; план зірвав Антенор. Один із провідних троянських воїнів під час облоги Трої. Був фаворитом Аполлона та Афро­діти, поки він випадково не вбив Коріта. Мав нелицарський поєдинок із Менелаєм. Убивця Ахілла. Вбитий Філоктетом за допомогою стріл ­Геракла.

Пентесілея — цариця амазонок. Дочка Ареса. Сестра Іпполіти. Одна з провідних войовниць і союзників на троянському боці під час облоги Трої. Вбивця Подарка (брат Іолая). Вбита Ахіллом. Оплакувана як греками, так і троянцями, за фатальним винятком Терсіта.

Подарк — див. Пріам.

Полідамант — троянський воїн. Син Пантоса. Брат Евфорба. Народився в один день зі своїм другом Гектором; не зміг переконати його в необхідності діяти обережно.

Полідор — принц Трої. Син Пріама та Гекуби. Брат багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полі­ксени, Політеса та Троїла. Зведений брат Есака. Родич Енея, Еврі­піла, Мемнона та Тевкра. Порушив наказ батька не воювати. Був убитий, коли тікав від Ахілла.

Поліксена — принцеса Трої. Дочка Пріама та Гекуби. Сестра багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полідора, Політеса та Троїла. Її пощадив Ахілл після того, як він святотатно вбив Троїла у храмі Аполлона.

Політес — принц Трої. Син Пріама та Гекуби. Брат багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полідора, Поліксени та Троїла. Зведений брат Есака. Родич Енея, Евріпіла, Мемнона та Тевкра. Вбитий Неоптолемом, бувши ще без­збройним хлопчиком.

Пріам — цар Трої. При народженні отримав ім’я Подарк. Син Лаомедонта. Брат Астіохи, Гесіони та Тітона. Родич Анхіза. Викуплений Гесіоною у Геракла під час його пограбування Трої. Підніс Трою до небувалого процвітання. Чоловік Арісби та Гекуби. Батько багатьох дітей, зокрема (від Арісби) Есака та (від Гекуби) Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, Паріса, Полідора, Поліксени, Політеса та Троїла. Дядько Евріпіла, Мемнона та Тевкра. Тесть Акамаса та Енея. Спочатку привітав у Трої Єлену, а пізніше — дерев’яного коня греків. Викупив тіло Гектора в Ахілла. Вбитий Неоптолемом.

Рес — цар Фракії. Син річкового бога Стрімона та музи Евтерпи. Мав коней, життєво важливих для Троянської війни. Був убитий, а його коні були захоплені Діомедом та Одіссеєм.

Сарпедон — цар Лікії. Син Зевса та Лаодамії. Онук Беллерофонта. Двоюрідний брат Главка. Один із провідних воїнів і союзників на троянському боці під час облоги Трої. Вбитий Патроклом.

Теано — троянська жриця Афіни. Дружина Антенора. Мати (від нього) багатьох синів, які мали здебільшого нещасну долю, зокрема Коона та Іфідама (обидва вбиті Агамемноном), Демолеона (вбитий Ахіллом) та Агенора (врятований Аполлоном від гніву Ахілла). Пора­дила жінкам Трої не приєднуватися до амазонок.

Текмесса — фрігійська царівна. Полонена Аякса, якому вдалося завоювати її серце. Мати (від нього) Еврісака.

Телеф — цар Місії. Син Геракла й Авги. Чоловік Астіохи. Батько (від неї) Евріпіла. Поранений і зцілений Ахіллом за допомогою списа Пелея.

Тітон — принц Трої. Син Лаомедонта. Брат Астіохи, Гесіони та Пріама. Коханий Еос; батько (від неї) Мемнона. Зевс дарував йому вічне життя, але не вічну молодість. Еос перетворила його на зеленого коника.

Троїл — принц Трої. Син Пріама та Гекуби. Брат багатьох братів і сестер, зокрема Гектора, Гелена, Дейфоба, Кассандри, ­Паріса, Полідора, Поліксени та Політеса. Зведений брат Есака. Родич Енея, Евріпіла, Мемнона та Тевкра. Його смерть була пов’язана з пророцтвом про падіння Трої. Блюзнірським чином був убитий Ахіллом, що спричинило (частково) доленосне й смертельне для нього вороже ставлення Аполлона. У деяких пізніших переказах виступає приреченим коханим Крессіди.

Трос — цар Дарданії. Син Еріхтонія, чоловіка доньки Скамандра Каллірої. Батько Ассарака, Клеопатри, Ганімеда й Іла. Одержувач чарів­них коней від Зевса. Трою назвали на його честь.

Хріс — жрець Аполлона у Хрісі. Батько Хрісеїди. Безуспішно благав Агамемнона звільнити її з полону. Успішно благав Аполлона покарати греків за відсутність милосердя в Агамемнона.

Хрісеїда — дочка Хріса. Полонена Ахілла. Взята Агамемноном як військовий трофей. За його відмову її звільнити Аполлон покарав греків чумою. Була звільнена і відправлена додому Одіссеєм.