Троя

Викрадення

Пріам, як він і обіцяв, доручив найкращому корабельнику та інженеру Трої Фереклу побудувати й підготувати корабель, гідний для великої місії Паріса — повернути Гесіону додому з її полону на Саламіні. Паріс призначив свого друга Енея заступником командувача делегації. Поки Ферекл закінчував роботу над флагманом, Еней підготував шість менших кораблів, які мали плисти з ними в захисному конвої.

Царська родина Трої на чолі з Пріамом, Гекубою, Гектором, Дейфобом і Кассандрою зібралась у порту, щоб провести цей невеликий флот.

— Паріс не вирушить до Саламіна! — голосила Кассандра. — Він поїде до Спарти! Потопіть ці кораблі зараз і дайте йому потонути. Він повернеться зі смертю для всіх нас, смертю для всіх нас!

— Нехай Посейдон і всі боги захищають вас, — сказав Пріам, поки жерці кидали ячмінне зерно, насіння та квіти на палуби. — Повертайся до нас так швидко, як тільки зможеш. Кожен день, коли тебе немає поруч, завдає нам біль.

Щойно вони вийшли в море, Паріс повідомив Енею та решті екіпажу про їхнє справжнє місце призначення.

— Спарта? — Його друг був стурбований.

— О, ти такий святий, Енею, — сміючись сказав Паріс. — Поживи хоч трохи! Це буде найбільша пригода у твоєму житті.

У Спарті цар Менелай ввічливо зустрів Паріса, Енея та делегацію з Трої. Якщо їхній візит і став для нього несподіванкою, то він був надто вихований, аби сказати про це. Якість і вартість подарунків, якими Паріс обсипав їх, дово­дили, що це був дружній візит — візит, що, як припустив Менелай, знаючи репутацію Пріама, мав на меті сприяти дружнім відносинам і процвітанню торгових зв’язків між Спартою та Троєю. Він та Єлена влаштовували бенкети для своїх гостей і щедро розважали їх протягом дев’яти днів.

На дев’ятий день Діоскури, брати Єлени Кастор і Полі­девк, отримали повідомлення з Аркадії, яке змусило їх швидко вирушити в дорогу з короткими вибаченнями. Якась давня ворожнеча між ними та їхніми двоюрідними братами83. Наступного дня Менелаю надійшло повідомлення про те, що його розшукують для того, щоб він прибув на Крит на похорон свого діда Катрея по материнській лінії. Нічого не підозрюючи, він теж негайно вирушив у дорогу.

83 Ідеться про Іда й Лінкея, синів царя Афарея, брата їхнього батька Тіндарея.

Тепер для Паріса та його почту був відкритий шлях до пограбування палацу та викрадення незахищеної Єлени. Вони забрали з собою маленького сина Єлени Нікострата й її поневолену компаньйонку, матір Тесея Етру, але залишили її дочку Герміону.

Виникає дуже багато питань. Чи Єлену викрали проти її волі? Чи вона справді закохалась у Паріса так, як люди закохуються одне в одного? Зрештою, вони обоє були молодими та красивими. Чи все це влаштувала Афродіта, яка завжди пам’ятала про свою обіцянку? Звичайно, в деяких варіантах цієї історії богиня послала до Спарти свого сина Ероса, щоб він пронизав Єлену однією зі своїх стріл, що змусило її закохатись у Паріса. Чи Афродіта також стояла за ­смертю ­Катрея, раптовою подією, яка в потрібний момент відкликала зі Спарти Менелая84? Ці запитання ставили завжди, і їх ставитимуть до кінця світу. Але ми можемо з упевне­ністю сказати, що Паріс відплив додому з великою частиною скарбів із палацу Менелая, включаючи найбільший скарб із усіх — прекрасну Єлену.

84 Можливо. Катрей був сином Міноса та Пасіфаї (див. «Герої») і батьком Аеропи (матері Менелая та Агамемнона); його смерть од рук його власного сина було передбачено пророцтвом за багато років до цього. Що не спростовує роль Афродіти в цій ситуації, але, безперечно, ускладнює її. Випадкове вбивство Катрея його сином Алтеменом справді сталось якраз у потрібний час згідно з планами Паріса та Афродіти. Час був настільки підходящим, що цілком можна припустити втручання у ці події чиєїсь божественної руки.

Поворітьма додому до Трої, Паріс зупинявся на Кіпрі, в Єгипті та Фінікії, де його гостинно розважав цар Сідона, який поплатився життям за свою щедрість. Паріс розграбував фінікійську скарбницю і на своїх навантажених скарбами кораблях відплив до Трої.

Пріам, Гекуба, Дейфоб, Гектор і решта царської родини Трої були здивовані, побачивши Єлену, але вони були в захваті від її ласкавості, засліплені її красою та зачаровані скарбами на кораблях, що містили багатства Спарти та Фіні­кії. Нову наречену Паріса тепло зустріли в палаці.

Кассандра увірвалася до палацу, аби повідомити їм, що присутність Єлени гарантує знищення Трої та загибель їх усіх, але вони, здавалось, її не чули.

— Вона несе кров, вогонь, різанину, знищення та смерть усім нам! — завила Кассандра.

— За Єлену, — сказав Пріам, піднімаючи свою чашу з вином.

— За Єлену! — вигукнув царський двір. — За Єлену Троянську!