З часів неволі. Сосновка-7

Москва — серце величезного імперського спрута

Краснопресненська пересильна в’язниця в Москві. Довгий коридор нижнього поверху зі слабенькими електричними лампочками без жодного вікна видавався якимсь глибоким підземеллям. Десь там, над цим підземеллям, вулиця Краснопресненська, якою три роки тому доволі часто ходив і їздив автобусом студент Лук’яненко. Потрапивши з далекого українського села — армійськими дорогами через різні околиці імперії до її центру, — я намагався штурмом оволодіти її культурою і вивчити її суть. Відвідував лекції з історії західноєвропейського живопису, лекції із західноєвропейської музики. Голодний сидів допізна в бібліотеці й читав Герберта Спенсера, твори Гельвеція та інших не марксистів, аби не потрапити під всеохопний вплив однієї комуністичної ідеології, якою переповнений університетський курс юридичного факультету. Бідні батьки-селяни не мали змоги підтримувати харчами. Через постійне недоїдання я опинився в лікарні. Лікарня допомогла зрозуміти істину: щоб жити, треба їсти. А це означає, що доведеться зменшити освоєння наук і культури, тож частину часу довелося проводити на залізничних станціях, у порту та в інших місцях для заробітку на хліб і сіль. Це в Москві я почав готувати матеріяли до програми майбутньої підпільної партії, а витяг з журналу “Гасло”, що його зробив 1957 року, послужив чекістам за доказ початку моєї антирадянської діяльности. 1958 року я добився призначення в Галичину і почав діяти. Це було три роки тому — зовсім недавно! І разом з тим — ціла епоха: тоді я ходив у сонячному світлі по землі і мене готували до служіння великому Союзу, тепер я опинився внизу, у цій холодній темряві, десь під ногами тих, хто ходить вулицями Москви…

Різні епохи… Хіба? “Та ти ж, — відповів собі, — приїхав був до Москви з таємним наміром вивчити серце цього величезного імперського спрута, щоб навчитися його побороти!”

П’ять років невтомно вивчав його закони і великодержавний шовіністичний дух. Ти ж тут перебував у підпіллі: коли твої однокурсники навчалися зміцнювати і розширювати Союз, ти готувався підточувати й руйнувати його. Отже, не тепер ти опустився в підземелля. Ти три роки тому ступив його східцями, виходить, потрапив ти сюди невипадково. Все логічно! Тож не шукай виправдання. І це геть не трагедія для тебе, козаче. Вище голову!