Пізня машина

Так, від міста торохкотить, аж підскакує, одинокий сміттєвоз. О такій порі? Що трапилося?

А нічого, тільки, їдучи вранці на смітник, водій завернув до свого двоюрідного брата і гостював до самого вечора, а це схаменувся і летить швидше од вітру... Але що ж це ще? Їхав-їхав прямо і раптом повертає вбік, на дорогу, що веде до лісу, і за поворотом зникає. Дивно, навіть дуже дивно... Адже взимку в лісі ні гриби не ростуть, ні суниці не спіють... Коли б ми в такий час зустріли в лісі сирітку Оленку — ми знали б, що її вигнала мачуха шукати під снігом суниці, а хто ж міг би вигнати о такій порі водія?.. А давайте доженемо його і крадькома підглянемо, що він тут робитиме? Ось, зупинивши машину між деревами, він натиснув залізну ручку, що біля керма, кузов із сміттям став сторчма і висипав на сніг усе, що було в машині. Тепер ясно: безсовісний водій полінувався їхати до смітника і викинув сміття біля дороги в лісі. Покінчивши з цією роботою, він, звичайно, заверне машину й пожене назад у місто, тим паче, що до середини ночі лишилося десь три чи чотири години... Та... та що він ще надумав? Замість того, щоб їхати назад, він витяг з-під сидіння сокиру й вилазить із кабіни. Хряснув дверцятами, закинув на плече сокиру й побрів снігом у гущу лісу...

Загрузка...