9

Щоранку у цій квартирі мене будив один погляд, що (я знала) не моргаючи спостерігав за мною.

Звичайно, це був Кіт — він сидів на порозі кімнати та не зводив з мене очей.

Прокинувшись, першим з усього, що оточувало мене, я бачила саме його.

Хвилину чи, можливо, більше ми просто дивилися одне на одного. Аж поки Кіт не здавався і не відводив погляд першим. Після чого він старанно робив вигляд, що мене у кімнаті не існує. Чи не існує взагалі.

Тоді я щось йому говорила. Комплімент пухнастому хвосту чи чорній гладенькій шерсті. Іноді — лаяла за те, що так високо лазить по деревах та підвіконнях.

Кіт незмінно гордо задирав носа та ігнорував мої старання йому сподобатися. Врешті я полишила ці потуги. Єдине, що змушувало Кота поводитися більш-менш по-котячому — це рожевий пакетик корму в моїх руках.


Кімната, яку мені потрібно було прибрати від мотлоху, у денному світлі виглядала дещо інакше, ніж коли я вперше зайшла до неї серед ночі. Вона вже не здавалася безкінечною у своїх розмірах, а навпаки — була аж замалою, донесхочу набитою речами, від надміру яких, здавалося, от-от вибухне. Пилу на них виявилося навіть більше, ніж я думала і ніж тоді зміг виявити у темряві тонкий промінь телефонного ліхтарика. Щільно розсипаними острівками речі, стоси речей, їх завали та нашарування виринали з-під моря пилу, що був тут усюди: на підлозі, на вертикальних і горизонтальних поверхнях, у повітрі… Море це не обмежувалося самим лише фактом свого існування, а вочевидь, намагалося підтопити і острівці, набігаючи на них хвилями сірості. Лише сам вигляд пилу змушував мене кашляти.

Колись на очі мені потрапила одна дуже неприємна (але від того, мабуть, і правдива) стаття про те, з чого насправді складається пил. Переказувати її зміст не буду: ви, напевне, уже знаєте самі, з чого, чи, можливо, здогадалися зараз. Що й казати, масштаби запиленості у мене не викликали жодного захвату.

Кіт же, з іншого боку, пил цей обожнював. Зовсім не схоже на кота. Його було важко зрозуміти. Втім, те саме можна сказати і про решту котів. А може, і не тільки про них.

Загрузка...