19

— То я не зовсім розумію, що ти задумала.

Я витирала столи в «Кав'ярні Кука». Саша трохи розгублено ходила за мною по п'ятах.

— У твого дядька квартира завалена мотлохом. Правильно?

— Правильно, — серветки підняти, під ними протерти, опустити.

— Це типу колекція бабусі, котра жила там до того. Загублених кимось колись речей.

— Щось типу того. Різними людьми.

— Ну, це зрозуміло. То ти хочеш їх усіх знайти та віддати їм речі?

Ми якраз підійшли до вікна. За ним повз нас проходили люди, зі зрозумілою мірою обачливості та недовіри скошуючи погляд на дошку з «напоями дня» коло входу. Сьогодні це були ромашкова кава «Заспокойся» та загадковий напій під назвою «Сльози твого минулого», причому саме минулого, а не колишнього. Я ще не готувала його: цим займалася Саша, але я підозрювала, що це просто водичка з лимонником.

— Ну, не думаю, що всіх. Більшість речей — справді відвертий мотлох. І навряд чи я впораюся з усіма речами. Серед них була коробка… З кількома речами всередині. Здається, про них та бабця піклувалася особливо. Як гадаєш, що це може означати? Я думаю, їх повернути потрібно. Думаю, вони не мають бути забутими.

— Цілком можливо, що нічого. Якась випадкова коробка. Може, та стара її випадково знайшла? Може, знайти її і розпитати в неї? Може, вона взагалі нічого тим не хотіла сказати?

— Я теж про це думала. Але ніхто не знає, куди точно вона поїхала. І… Я просто думаю, що маю спробувати. Вона насправді допомагала людям знаходити загублене. Думаю, ті речі вона відклала окремо не випадково. Все одно викинути їх я ще встигну… Може, для когось вони значитимуть більше, ніж просто купу сміття.

Саша дивилася на мене майже співчутливо. Шансів на успіх і правда практично не було. Жодних.

— Але ж… Так, я розумію. Якби мені хтось повернув мій щоденник десятилітньої давності, який я забула в таборі в Криму, я б, звичайно, зраділа. Але… Як ти їх знайдеш?

— Є одна ідея.

Тут розмову нашу обірвав дзенькіт дзвіночка над дверима. До кав’ярні зайшов перший клієнт за день, і Саша миттю перенеслася до стійки. Перший клієнт для «Кука» — то святе.

Загрузка...