39

Я знаю, що ви там, люди. Я навіть знаю, що ви ще не спите, хоча вулиця за нашим вікном уже давно порожня.

Ви помічали, як швидко це трапляється у нашому з вами місті? Щойно починає темнішати — люди щезають. Може, це місто — фантом? Міраж? Живе вдень, мертве вночі.

Звучить, звичайно, цікаво, але навряд чи. Скоріш за все, справа в тому, що у п’ятницю ввечері з міста всі просто їдуть. І ви праві, мав би я куди поїхати на вихідні, — скористався би цією можливістю неодмінно. Ну, а хто лишився тут, вилазьте вже зі своїх тісних домівок чи з просторих торгових центрів та виходьте надвір. Там добре. Це я вам як людина з крихітної радіокімнатки кажу. Можете мені повірити.

До того ж… Не забувайте, що серпень — час зорепадів, а сидячи в чотирьох стінах, зірку ви не спіймаєте. Навіть не побачите її.

Тому, любі мої, усі надвір! І для вас — «Stars Fell on Alabama» Луї Армстронга, тому що саме про цю пісню мене попросив сьогодні один дуже цікавий кіт. Сподіваюся, мені це наснилося.

Загрузка...