Ми — це наш мозок

Тоді побачив я, розглянувши всі діла Божі,

що ніхто не може збагнути діл, які діються

під сонцем. Як би чоловік не силкувався, не може

їх дослідити. Та й мудрий теж, навіть коли думає,

що знає, не може дослідити.

Проповідник 8:17

Досі я молився до Господа лиш одною короткою

молитвою: «Господи, зроби моїх ворогів посміховиськом».

І Бог мене почув.

Вольтер (1694—1778)

Сер Френсіс Ґелтон (Francis Galton) (1822—1911), двоюрідний брат Дарвіна, першим почав вивчати статистику ефективності молитви. Він виявив, що щоденне «Боже, збережи короля/королеву» з вуст багатьох англійців не змогло продовжити життя монарха. І хоча місіонери та паломники багато молилися про безпеку морських подорожей, їхні кораблі, очевидно, тонули не рідше.

Багато сучасніших досліджень не змогли довести ефективність молитви для пацієнтів з лейкемією, ревматизмом чи діалізом нирок. Не довела своєї дієвості також молитва через навушники за пацієнта під наркозом під час операції на відкритому серці. Звичайно, зустрічаються публікації, де стверджують, що молитва допомогла, проте побудова таких досліджень містить основоположні помилки. В одному реанімаційному відділенні для хворих на серце пацієнтів, де за них молилися, виявилося, що та сама секретарка, яка розподіляла пацієнтів, здійснювала реєстрацію результатів (тобто це не була сліпа вибірка); або група, за яку молилися, вже від початку була більш здоровою (неправильний вибір). Комбінація з 14 серйозних досліджень, проведених 2006 року, дала підстави для висновку, що молитва ніяк не впливає на одужання інших людей. Крім того, було проведено дуже велике, добре контрольоване дослідження, яке довело, що молитва може мати шкідливий вплив на кардіологічних пацієнтів. Ішлося про групу з 604 пацієнтів, які пройшли через операцію з коронарного шунтування і були поділені на три групи. Без їх відома за групу 1 молилися, а за групу 2 — ні. Не було виявлено жодної різниці в кількості ускладнень. Група 3 знала, що за них моляться. На превелике здивування, у цій групі було найбільше ускладнень. Звісно, можна спекулювати на ту тему, що пацієнти, які почули, що за них будуть молитися, вирішили, що в них зовсім кепські справи. Інше дослідження показало, що пацієнти молилися тим більше, чим більше в них було психічних симптомів. Проте це аж ніяк не означає, що від молитви з’являються психіатричні проблеми; імовірно, в цьому випадку йшлося про людей, які відчайдушно шукали допомоги у вирішенні своїх психічних проблем. Як би там не було, досі ще не вдалося довести всебічно переконливий вплив молитви на здоров’я інших людей. Також ще не було випадку, щоб, наприклад, у когось після молитви відросла ампутована кінцівка.

Всупереч негативним публікаціям про ефективність молитви широка громадськість навіть і не думає в ній сумніватися: 82 відсотки американців вірять, що через молитву можна одужати від тяжкої хвороби, 73 відсотки вірять, що молитвою можна зцілити від хвороби іншу людину, а 64 відсотки хотіли б, щоб лікарі молилися за них. Чому ж більшість вірить в ефективність молитви, хоча жодні дослідження її жодним чином не підтвердили? Гадаю, тому, що люди, які регулярно моляться, від цього краще себе почувають. У віруючих це викликає реакцію розслаблення і знижує в крові рівень гормона стресу кортизолу. Тож за іншу людину моляться, щоб зняти напруження з себе самого. Така ідея не нова. Ще Спіноза не знаходив жодного глузду в прохальній молитві, оскільки не вірив в особистого Бога, який реагує з неба на молитву. Проте він вважав молитву допоміжним засобом для концентрації та медитації. Такого ж ефекту можна досягнути за допомогою йоги, медитацій чи прослуховування улюбленої музики. Так, під час виконання вправ йоги знижується рівень гормона стресу кортизолу, після йоги та медитації вночі зростає рівень гормона сну мелатоніну, до того ж після йоги менш активною стає симпатична частина вегетативної нервової системи. Тож все це зменшує стрес.

Зрештою, у дослідженні ефективності молитви була ціла низка особливих методологічних ускладнень: зокрема, повідомляли лише ім’я людини, за яку слід молитися, іноді тільки показували її фотографію. Чи достатньо Богові цього для ідентифікації особи?

Як можна перешкодити тому, щоб хтось інший не молився за людину з контрольної групи? Багато хто молиться за свого партнера, друга чи знайомого, який перебуває в лікарні.

Крім того, навіть якщо ви — віруюча людина, можна сумніватися, чи слухає Бог кожну молитву, чи готовий він узагалі та чи в змозі втручатися у всі справи звичайних людей. Як віруючий, можна запитати себе, чи легітимно робити шляхи Господні предметом дослідження і чи дозволить Бог випробовувати себе («Не спокушайте Господа, Бога вашого, як спокушали ви його коло Масси», Второзаконня 6:16).

Якщо взяти до уваги всі вищезазначені методологічні проблеми, то єдиною можливістю відповісти на питання, чи має вплив молитва за інших, було б проведення добре контрольованого дослідження на тваринах. Такого дослідження я ще не зустрічав.